Читаем Драматичні твори полностью

Коляндра

Та одчепись! Пусти! Не хочу я.

Ой!ч Дихати... Задавиш, навісна.

Тетяна

Е, ні,

(цілує його) попався, кравчику мій любий, Горобчику кривенький — не втечеш.

Ч і п

(кепкує)

Ага, попавсь! Виходить, що і в тебе — «Не вирвався — то й цілувати можна».

Коляндра

(відсапуючись)

А ти хоч і ведмідь, а все ж ніяк В своєї бджілки меду не дістанеш.

Ч і п

Ба ні! Дістану.

(Хапає Прісю, що крутилась поряд.)

Бджілонько моя!

Невже й тепер мене не поцілуєш?

П р і с я (виривається)

Який швидкий! Неначе рак на греблі.

( Співає.)

Не хапайсь цілувать — я не твоя рівня.

Бо ти мнець-кожум’як, а я бондарівна,

Хоч ти мнеш десять шкір за одну хвилинку, А мені не зігнеш пальчика-мізинка.

Ти живеш в Гончарях, а я на Подолі.

Не дістанусь тобі з доброї я волі.

Тікає. Чіп за нею.

Коляндра

Чи бачили! Кохайся після цього.

Тетяна

Чи я ж тебе, мій любий, підвела?

Коляндра

(співає)

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Дала мені вечеряти,

Та не дала ложки!

Хор підхоплює пісеньку, дехто танцює.

VI

Капуста

Та що я, католик ч.и бусурман,

Щоб на весіллі та не танцював!

(Іде на середину й починає притупувати.)

Ану-бо, цехи! До роботи час!

Ой, казала мені мати.

Щоб музику не кохати,

Бо музика-ледащиця Цілий тиждень волочиться.

У неділю весь день грає,

В понеділок пропиває,

А в вівторок весь день п’є,

А в середу жінку б’є.

В с і

До танців! Всі до танців! Починай!

Починаються різноманітні танці, серед яких відрізняються танці окремих

цехів*

Біле й чорне

Сподобалась ковалю Дівка-теслярівна,

Ні, тебе я не люблю —

Я тобі не рівня.

Не займай мене, мугир,

В тебе руки в сажі,

А я біла, наче сир,—

Ти мене замажеш!

Не дивись, теслярівно,

Чи біле, чи чорне,

А дивись, моя люба,

Чи добре пригорне.

Де не взявся сірий вовк —

От так веремія!

Теслярівна ковалю Кинулась на шию.

Ой, рятуй мене мерщій,

Хлопче мій моторний! —

Вже забула, що у нього Руки в сажі чорні.

Не дивись, теслярівно,

Чи чорне, чи біле,

А дивись, моя люба,

Яка в ньому сила.

VII

Раптом за дверима чути галас, тривогу й брязкіт зброї. Танці пору шуються, і в палату вривається озброєний загін драбів з Ольшан-ським, Козекою і Козел іусом на чолі. Позаду виглядає

Шавула.

К о з е к а А, незаконне зборище! Свічки!

Шавула

(ззаду)

Свавілля! Бунт! Вони мою персону Словами непристойними кляли.

Козека

Всім розійтись! Гасити зараз свічі!

А за вогонь та збори незаконні Вину сплатить негайно — двадцять кіп На кожен цех, а разом — двісті сорок,

Шавула

(ззаду)

Та за мою персону двадцять кіп.

Свічка виривається насередину.

Свічка

Тобі нехай заплатять навіть тридцять — Ціна то Юди — зради серебро!

Передерій

Свавілля це! Як смієш ти сюди На мирне свято драбів наводить!

В с і

Доволі вже знущання! К чорту драбів!

Ч і п

(хапає дзиглик)

Всіх потрощу! Всі забирайтесь геть!

П р і с я (чіпляється за його плечі)

Василечку! Василечку мій любий! Козека

А! Бунт! Свавілля! Двері на замок!

Мечі з піхов! Нікого не пускать!

Свічка (побачивши Ольшанського)

То, значить, ось який звичай князівський Мов татарва, вдиратись до людей.

Меланка поривається до Свічки, але Капуста, Тетяна та інші жінки її

затримують.

Меланка

Іване, любий!

К а п у с та

Заспокойся, доню,

Гаразд все буде...^буде все гаразд...

Ольшанський

Коротка ж в тебе пам’ять, майстре Свічко!

Хіба забув, як всіх нас запросив До себе на весілля, в час такий,

Як все Подольє свічками засяє?

Де ж молода?

(Підходить до Меланки.)

О, яка ж краса...

(Бере її за підборіддя.)

Іди до нас, красуне бездоганна,

На честь твою я запалю вогні Від Золотої брами до Почайни,

По цілому Подолью і Горі!

Таку красу чи можна ж вшанувати При цих свічках в оцій мізерній хаті!

Свічка кидається до Ольшанського і відштовхує його од Меланки.

Свічка

Дивися, княже, щоб на честь її Твого палацу я не запалив!

Ольшанський (вихоплює меча й нападає на Свічку)

Зухвалий кмет!

Товариші миттю заслоняють Свічку і відштовхують Ольшанського.

В с і

Товариші! На поміч!

Гасіть свічки! Хапайте лави!

Свічка розпихає всіх і виходить знову насередину.

Свіч к а

Тихо!

Товариші! Не в кулаці, а в правді 384

Тепер повинна бути наша міць.

(До Чопа, що вхопив велику лаву.) Облиш цю лаву, Чопе, мусим ми Словами нашу правду довести.

Ч і п

Що там словами — києм по макітрі, Второпають вони куди мерщій.

(Проте ставить лаву.)

Свічка

То слухай же, вельможний каштеляне,

І осмники, і писар, що прийшли Насильством наше світло загасить.

І ти послухай, Юдо...

Шавула

Бачте, знов При всіх мою персону ображають!

Свічка

То знайте ж і затямте всі собі,

Що всі права та вільності громадські Затвердив нам князівський привілей І маємо тепер ми право світла,

І годі вже дурити вам людей.

В с і

Так! Так! Під три чорти! Доволі глуму, Гвалтівники! Гнобителі! Кати!

Ольшанський

Ти помилився, майстре! Привілей Ваш з’їли миші.

Шавула

Я ж казав!

Свічка

Брехня!

Ця грамота у нас.

(Виймає з-за пазухи папір.)

І ось її перепис,

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сенека. Собрание сочинений
Сенека. Собрание сочинений

Луций Анней Сенека – крупнейший римский философ, первый представитель стоицизма в Древнем мире. Особую роль в формировании взглядов философа сыграл древнегреческий мыслитель Посидоний. В свою очередь, нравственная позиция и система ценностей Сенеки оказали сильное влияние на его современников и последующие поколения.Произведения Сенеки – всегда откровенный и развернутый «кодекс чести». Любой труд знаменитого философа разворачивает перед нами подробную картину его философии. Сенека поясняет, аргументирует и приглашает к диалогу. В его произведениях поднимаются вопросы, которые затрагивают категории жизни и смерти, счастья и горя, философии и математики: каким должен быть лучший признак уравновешенного ума? Как следует жить, чтобы не падать духом? Для чего человеку нужна философия? В чем разница между философией и математикой? Что приносит нам величайшие беды? Как исправить свою жизнь?В сборник вошли избранные «Нравственные письма к Луцилию», трагедии «Медея», «Федра», «Эдип», «Фиэст», «Агамемнон» и «Октавия» и философский трактат «О счастливой жизни».

Луций Анней Сенека

Драматургия / Философия / Античная литература