Драматичні твори

Міліціонер. Товаришу секретар, треба складать протокол по формі, писати з уст ответчика і не забігати вперед. Викресліть.

Секретар викреслює.

Прізвище?

Часник. Часник Саливон Іванович. Ой, голова колгоспу «Смерть капіталізму», ой, п’ятдесят років.

Міліціонер. Так і запиши. Громадянине Часник, чи були ви в білих арміях?

Часник. Ти що, вчадів, захворів, сказився, хіба ти не знаєш, хто я такий?! Палажко, неси мій новий піджак, хутчій.

Палажка побігла.

Г а л у ш к а (почув, перестав стогнати, крикнув до своєї дружини). Параско, винось-но мій піджак, швидше...

Параска побігла.

Міліціонер. Громадянине Часник, я ще раз повторюю, що я тут при спольнєнії службових обов’язків, і давайте поводити себе культурно. Це треба понімать.

Палажка винесла піджак. Часник одягнув, на піджаку — орден Червоного Прапора На другому подвір’ї Параска винесла піджак. Галушка одягнув, у нього теж орден Червоного Прапора.

Пиши: в білих арміях не був, а наоборот, за г\о нагороджений орденом Червоного Прапора.

Секретар (пише). Нагороджений, наоборот, орденом... Так, єсть.

Міліціонер. Громадянине Часник, розказуйте, за що і як ви побилися з громадянином Галушкою, а ви записуйте в точності.

Часник. Я як голова колгоспу «Смерть капіталізму» звернувся сьогодні до Галушки, голови колгоспу «Тихе життя», із зовсім мирною пропозицією. Кажу: продай сіно, бо, як відомо, у нас в колгоспі є чотири ферми, коні, вівці, свині, а в нього в колгоспі навіть одного хвоста немає.

Г алушка. Брешеш, у мене в кожного колгоспника по дві, а то й по три корови є.

Часник. Мене перебивають.

М і л і ц і о н е р. А ви його не слухайте, він на своїй тери торії говорить мае право. Далі.

Параска. Ач який, хоче закрити нам рота на нашій території.

Палажка. Що таке?

Параска. Щоб тобі на пупі чиряк вискочив.

Палажка. А щоб твоєму Галушці сто чортів у печінку, та таких дрібних, як мак.

Міліціонер. Громадянки, припиніть дискусію. Далі.

Часник. Товаришу старший міліціонере, як звєсно в усьому районі, що в нашому селі є несправедливість — у мене в колгоспі чотири ферми і клаптик лугу, а в нього — жодного хвоста в колгоспі, а лугу вистачило б на десять ферм.

Міліціонер. Громадянине Часник, це мене не цікавить, давайте ближче до діла...

Г а л у ш к а. Ой, викручується, як вуж...

Міліціонер. Далі...

Часник. От яй кажу Галушці: продай сіно. А він заломив таку ціну, що я не стерпів і сказав йому, що це не колгоспна ціна, а чиста спекуляція.

Г а л у ш к а. Бреше, він назвав мене, орденоносця, спекулянтом.