Драматичні твори

Олексій. Приходьте ввечері до нас, ми будемо готувати «Ромео і Джульетту», може, допоможете. Правда, Катерина в нас режисер знаменитий, проте...

Катерина. Ну, ну... Хоч не знаменитий, але й не поганий.

Олексій. Вона в десятому класі такий гурток створила, що я ледве школу закінчив, усе грав...

Катерина. Не тому, що грав, а тому, що перегравав. Так ми за вами зайдемо, прийдете?

Степан. З радістю.

Г а л я. А де ж буде репетиція?..

Катерина. Коло старих верб на річці.

Галя. Добре. (Взяла мотоцикл, веде на своє подвір'я.) Ходім!

Мотоцикліст пішов за нею.

Катерина (услід). Залишайся в нас назавжди. Я тобі перші ролі давати буду. У тебе в очах є щось аварійне...

Степан, (посміхнувся). Подумаю...

Пішли.

Виходить з хати Гриць, підійшов до тину, тихо «Галю, Галю!» Відійшов, став коло дерева, закурив. Тихо співає «Ой гаю, гаю, зелен розмаю...»³

Виходить Г а л я.

Гриць (перескочив через тин). Галю!

Галя. Іди звідси, іди, з тобою не тільки говорити я не можу, але й бачити тебе не хочу.

Гриць. Галю!

Галя. Іди, зараз же...

Гриць. Добре, але ти мусиш знати все...

Галя. Нічого я не хочу. Я знаю, знаю одне, що була сліпою, слухала, зустрічала тебе, як свято... І що ж, дурна...

Гриць. Галю!..

Галя. І як ти наважився прийти сюди, чого? Може, хочеш добити батька мого? Чого ж ідеш з порожніми руками, витягни дрючок з тину... Я зараз викличу тобі батька. (Повернулась, пішла в хату.)

Гриць. Галю!.. (Пішов на своє подвір'я.)

Виходить старий Часник.

Часник. Ой! (Узявся за шию.) Болить... Дякую, сину, врятував батька, задушив би мене Галушка... Ой!

Г р и ц ь к о. Вас я врятував, та загубив себе... (Витягнув зошит, пише.)

Часник. Ти що ж, суду боїшся? Не бійся, суд буде на нашій стороні. От почуєш, вирок буде справедливий.

Гриць. Для мене суд уже відбувся, тату, і я вирок знаю. (Читає вірші.) Зустрілись вперше ми...

Часник. Хто?

Г р и ц ь. Де шелест трав пахучих. Ми слухали розмову верб старих... Ні... ми слухали... так... Невже тебе я більше не побачу, невже у серці біль мою?..

Ч а с н и к. Та що з тобою? Що ти мелеш? Ти що, десь сьорбнув горілки?.. (Підходить.)

Гриць. Ідіть, тату, ідіть від мене... Не можу з вами говорити.

Часник. Що таке?

Гриць. Хай будуть прокляті всі ваші суперечки... Колись сварились за межу, рубали голови один одному, а зараз за ціну один одного...

Часник. Мовчи, тут не ціна, а лінія, і ти зелений ще мене вчити...

Гриць. Ідіть, не можу бачити я вас, чуєте?

Виходять Галушка, Галя, Довгоносик.

Ч а с н и к. Не хочеш бачити мене, батька свого, то чого ж стоїш? Можеш забиратися звідси, куди хочеш?

Гриць. Тату...