Драматичні твори

Гайдар. На війні цього не можна.

М и р о н. Чому? Адже ви пам’ятаєте, як було у промисловості. На початку на багатьох заводах, у трестах сиділи директорами старі, заслужені, авторитетні товариші, вихвалялись своєю мозолястою рукою, дужим горлом і міцним словом, а техніки діла не знали і знати не хотіли, керувати заводом не вміли. На кожному кроці кричали про своє бідняцьке походження, але вчитись не хотіли, збагачувати свої старі знання новим досвідом не хотіли. А що з того вийшло? Заводи працювали погано, тому, що майже всюди сиділи «авторитетні» і самозакохані невігласи, і коли б ЦК партії не повернув круто, не настановив інженерів, техніків, досвідчених людей на чолі підприємств, то робітники, безумовно, сказали б: «Ану вас до бісової матері з вашими старими «авторитетними» людьми, коли господарювати не вмієте». Це факт. І як невігласи не репетували, їх ніхто не підтримав. Народ любить і вимагає тільки досвідчених і розумних керівників.

Гайдар. На війні все набагато складніше. Тут круто повернути — зламати можна. Інший метод потрібний. Ворог на нашій території. Доводиться возитись і не з такими, як ваш брат, щоб звільнити свою землю.

М и р о н. Ну що ж, возіться, але я впевнений, що вам скоро ця возня набридне. Я ж оголосив братові війну сьогодні. Мені тут бути два дні, але я йому, буйволові, попсую кров.

Гайдар (сміється). Як?

Мирон. Коли б гості на годину спізнилися, то застали б усі тарілки перебитими. Брат одним блюдом так брязнув об долівку, що тільки іскри полетіли. (Сміється.)

Входить а д’ ю т а н т командуючого.

Ад’ютант. Товаришу член військової ради, дозвольте доповісти.

Г а й д а р. Прошу.

А д’ ю т а н т. Тільки що дзвонили з Москви. Вам належить бути в Москві завтра у вісімнадцять тридцять в Комітеті оборони. Ось запис. (Передає листок.)

Г а й д а р. Скажіть, щоб підготували літак на сім тридцять.

Ад’ютант. Єсть, підготувати літак на сім тридцять! (Вийшов.)

Мир о н. Шкода, що не позавтра вилітаєте, а то б разом.

Гайдар. Дуже було б добре. Я зараз командуючого викличу. (Пішов у другу кімнату.)

М и р о н (наливає вино у келих). Гостей багато, а випити нема з ким. Що ж (підняв келих), будь здорова, Валюшо... (П'є.)

Входять Горлов і Гайдар.

Горлов (сміється). Дивись, а браток сам дує. Люблю. Хоч він у критики записався, але...

М и р о н. Почекай. Коли гості розійдуться, я тобі дам перцю.

Горлов. Ти потихше. Тут тобі не тил, а фронт, і я командуючий. Накажу, і враз на гауптвахті опинишся. Зрозумів? (Сміється.)

М и р о н. Мене член військової ради скривдити не дозволить.