Драматичні твори

М е с т н и й. Ми теж ідемо працювати. До райку працювати буду. Усі сили віддам фронтові. Дозвольте нашому великому командуючому, який не пустив фашистів у наше місто, нашому стратегу і рятівникові наше бойове цивільне «ура».

Гості цивільні крикнули: «Ура!», оточили Горлова, тиснуть руку. Мєст-

ний лізе цілуватись.

Г о р л о в. Дякую, товариші цивільні. Дякую і вам, мої бойові друзі, за всі теплі почуття. Але по прямоті свого характеру мушу відзначити: перше (пауза) — невірно говорили сьогодні, що цілий ряд великих, я б сказав, історичних перемог ввіреного мені фронту залежить тільки від мене як від командуючого. Це невірно.

Мєстний (кричить). Не згоден, невірно, невірно!

Горлов. А ти, товаришу Мєстний, помовч. Перемоги нашого фронту залежать і від мужності наших бійців.

Мєстний. Вірно, вірно, вірно!

Горлов. І друге, з чим я не згоден. Ви теж багато говорили, що я полководець блискучий, великий, навіть геніальний. А я людина проста й скромна. Я почав воювати, закінчивши «університет» — три групи на селі. І більше ніяких університетів не проходив. Воювати вчився не в академіях, а в бою. Я не теоретик, а старий бойовий кінь. За кордоном один оглядач нещодавно на мою адресу сказав таке: «Командуючий Горлов не вкладається у рамки звичайного уявлення». Ці буржуазні специ ніяк не можуть зрозуміти, як Горлов, людина від землі, з земляним нутром, не академік, не теоретик, б’є німецьких генералів, і теоретиків, і академіків. (Сміється.)

Аплодують.

Голос и. Браво!

Мєстний. Б’є Г орлов і буде бити, тому що душа у нас така...

Аплодисменти.

Горлов. От, от, товаришу Мєстний. Вірно. Все діло в душі. А душа нашої людини проста, без хитрощів. Не зачіпай мене, тебе не зачеплю. Але коли зачепиш, то тримайся. Головне у полководця — в душі. Коли вона смілива, хоробра, настирлива, тоді ніхто не страшний, а цього у нас хоч одбав-ляй. Вірно говорю?

Г о л о е и. Вірно, вірно.

Оплески.

Горлов. Я не звик сидіти довго у кабінеті і ламати голову над картами. Війна не академія. Головне, шукай ворога, бий його там, де знайшов. Дій без розмислювання. Вірно говорю?

Голоси. Вірно.

Оплески.

Г о р л о в. На жаль, деякі мої генерали цю просту істину до цього часу не збагнули. Є у мене книжні стратеги, все про військову культуру розводять, доводиться їм міцно мозок вправляти.