Драматичні твори

Ви людина хоробра і віддана нашій великій справі. Це дуже добре, і за це вас поважають. Але цього не досить для перемоги- над ворогом. Для перемоги потрібно ще вміння воювати по-сучасному, вміння вчитись на досвіді сучасної війни, вміння вирощувати нові молоді кадри, а не відштовхувати їх. Але цього вміння у вас немає, на жаль. Ясно, знання діла, вміння воювати — справа наживна. Сьогодні не вмієш воювати, сьогодні немає у тебе достатніх військових знань, завтра вони будуть — і вміння воювати, і знання діла, якщо, безперечно, є велике бажання вчитись, вчитись на досвіді війни, працювати над собою і рости. Але саме цього бажання і немає у нас. Чи можуть старі полководці рости і стати знавцями засобів сучасної війни? Безперечно, можуть, і не менше, а навіть більше, ніж молоді, коли тільки вони захочуть вчитися на досвіді війни, коли тільки вони не будуть вважати, що їм не до лиця вчитись і рости далі. Недаремно говорить мудре народне прислів’я: «Вік живи, вік учись». Але вся біда тут полягає в тому, що ви, тобто деякі старі полководці, не хочете вчитись, ви хворі на самозакоханість і думаєте, що ви вже досить вчені. В цьому ваша головна хиба, товаришу Горлов.

Горлов (встав. Велика пауза). Що ж, це ти підготував мою відставку?

Гайдар. На жаль, ні. Працював з тобою дружно, підписував, припечатував, сварився, але не псував відносин, взагалі — не був справжнім партійним керівником. За це мені й попало так, що все життя буду пам’ятати,— правильно попало.

Горлов. Дякую за одвертість. Що ж, наказ є наказ. Я людина військова, підкорятися звик. Побачимо, як це ви без мене воювати будете. (Одягнув шинель, шапку.) Пожалкуєте, але буде пізно.

Гайдар. Не лякай, більшовики не з лякливих. У нас немає незамінимих людей. Багато нас лякали, але ті, що нас лякали, давно спочивають на смітнику історії. А партія міцна, як сталь.

Пауза.

Горл о в. Кому накажете здати справи?

Гайдар. Дізнаєтесь, сьогодні вас викличуть.

Горлов. Слухаю. (Козирнув, вийшов у бокові двері) Дзвонить телефон.

Гайдар (взяв трубку). Слухаю. Що таке? Хто ви? Крикун? Це ви спеціальний кореспондент?.. Заждіть. Це ви розкритикували нашу фронтову газету за те, що вона опублікувала статтю про зв’язок?.. Ви?.. Так слухайте. З вами говорить член військової ради фронту Гайдар. Негайно забирайтеся звідси до чортової матері, і коли завтра вас виявлять на території нашого фронту, то ви запищите, як ніколи в житті. (Поклав трубку.)

Входить Хрипун. В руках у нього великий пакунок.

Хрипун. З приїздом, товаришу член військової ради! Командуючий вийшов?