Драматичні твори

Ольга. Журнал поліклініки. Прочитай, що написав професор Торченко. Щоб ти його побачив! Сердитий дідуган. Ось тут читай. Як він оцінює нашу роботу. (Показала, знову взяла сорочку, пришиває гудзик.)

Павло мовчки читає.

Чи буде ще у моєму житті таке свято? Ой ні! (Закрила очі.)

Павло (кинув на стіл журнал.) Добре написав професор, Добре; Вітаю, Олю. У мене: скоро партбюро, а там і поїзд. Збирай чемодан. Ольго, ти що, заснула? Чемодан збирай.

Ольга. Ні. Я не сплю.

Павло. Чого ж закрила очі?

Ольга. Так. Ти щось сказав?

П а в л о. Що з тобою?

О л ь г а. Я зараз, зараз зберу все тобі в дорогу. Ти хочеш щось сказати...

Павло. Не забудь покласти мені нічні туфлі.

Ольга. Добре, покладу. Ще що?

П а в л о. Дивись сама, на місяць їду. Сподіваюсь, ти проведеш мене?

Ольга. На жаль, не можу. На вечірньому засіданні моя доповідь першою стоїть.

Павло. Скажи, щоб перенесли на завтра.

Ольга. Це робити незручно і не можна.

Павло. Виходить... Ну, як знаєш. Просити не буду. Мене проведуть друзі.

Ольга. А хіба вони з тобою не їдуть?

Павло. Хто?

Ольга. Твої друзі.

Павло. Ні.

Ольга. Жаль.

Павло. Чому?

О л ь г а. Ти так до них звик. Майже щовечора по роботі з ними.

П а в л о. А з ким же мені бути? Що, вони погані люди?

Ольга. Я цього не кажу, але надто веселі.

Павло. Краще з веселим загубити, аніж з нудним знайти.

Ольга (складає речі в чемодан). Оцей галстук теж покласти?

Павло. Клади.

Ольга. Я хотіла б, щоб ти переглянув мою доповідь. Лише два останні розділи»

Павло. Я в медицині не розбираюсь.

Ольга. Там мова йде про твою шахту.

Павло. Про «Зорю»?

Ольга. Так.

Павло. Ти що ж, її лікувати збираєшся? (Посміхнувся.)

Ольга. Прочитай, Павле, ось хоч би цей розділ.

Павло. Нема в мене часу. Готуюсь, у мене партбюро.

Ольга. Я тебе прошу.

П а в л о. Розкажи коротко, що там.

Ольга. Коротко... Ну, добре, (Розкрила доповідь.) Я показую, що на шахті «Глибокій» майже нема нещасних випадків. Чому? Там висока соціалістична культура праці їх знищила. Відсоток травмованих на «Глибокій» нечувано низький.

П а в л о. А що ж про «Зорю» говориш?

Ольга. Павле, мені важко було знайти другу таку шахту, як твоя. Ти зрозумій мене вірно. Перед наукою... чесним треба бути.

Павло. Говори, говори...

Ольга. За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри. Травматизм серйозний. Ось як іде крива. Моя поліклініка зареєструвала на протязі року... '

Павло. Для чого це ти робиш?

Ольга. Для того, щоб показати, що там, де механізми працюють як треба, зникає найбільше зло у гірничій справі — травматизм, каліцтво, інвалідність. У тебе ж, Павле...