Драматичні твори

Ромодан. Поки добре.

Варвара. Рани не болять?

Ромодан. Як погода міняється, то трохи відчуваю. Але я звик.

Варвара. Не одружився?

Ромодан. Ні.

Варвара. Чого бурлакуєш?

Ромодан. Часу немає.

Варвара. Часу?.. Чи, може, дівчата вже почали обходити тебе?.. Назовні ніби ще орел!..

Ромодан. Не обходять, але й не дивляться.

Варвара. А ти держись! Купи собі гітару, ти ж колись так грав, що всі дівчата умлівали...

Ромодан. Що .було в молодості, те вже спливло.

Варвара. Так... Роки біжать... Ганну бачив? Вона тут.

Ромодан. Знаю.

Варвара. Був у неї?

Ромода п. Ще ні.

В а р в а р а. А я була. Дочка твоя такою гарною стала...

Ромода н. Згадувала мене?

Варвара. Ні. Я навертала розмову, а вона — ні пари з уст. Так і Ганна. Образив ти Ганну, а дочка за матір держиться...

Ромодан. Не хотів я її образити. Невже ти мені не віриш?

Варвара. Вірю, Петре. Але так сталося...

Ромодан. Чого ти кинула село?

Варвара. А хіба я тобі не розказала?.. Додам ще: оці ордени дали мені за врожай кукурудзи. А тепер по всій області її нема в плані вже третій рік. А яких кабанів ми відгодовували і скільки!.. Хіба комунізм може бути без сала й ковбаси?.. Хіба ми турки?.. (Сміється.) І вони їли б, та не мають.

Ромодан. їм заборонено. Релігія така.

Варвара. Релігія? А хіба ми колись не постили? А тепер навіть попи ковбасу в піст молотять та ще й горілкою запивають...

Ромодан. Де ти будеш о шостій годині?

Варвара. У себе в гуртожитку.

Ромодан. Я пришлю машину, пообідаємо в мене, поговоримо про все докладно...

Варвара. Добре. Я сьогодні вихідна, працювала в неділю.

Ромодан. А чого в неділю?

Варвара. Дуже спішне діло. Примусили в неділю працювати: одному начальнику гараж закінчували...

Ромодан. Гараж?! Що це за вельможа такий тут об’явився?..

Варвара. Не пам’ятаю прізвища.

Ромодан. А ти дізнайся. Я йому покажу! Гараж боком вилізе...

Варвара. Не приведи господи! Що ти!.. (Встала, іде.)

Ромодан. Ні, ні. Таких вельмож бити треба.

Варвара. Може, він і не знав, а помічники так постарались.

Ромодан. Тоді він шляпа, коли не бачить, що під носом робиться. Чекай, а чи не в парку гараж ви будували?

Варвара. Якісь дерева там росли, росли... Я не прощаюсь, Петре. (Виходить.)

Входить Ройовий.

Ройовий. День добрий, Петре Олександровичу.

Ромодан. День добрий. Сідайте. Прочитав вашу записку...

Ройовий. I як?

Ромодан. Дуже хороша. Я написав листа і разом з вашою запискою надіслав у ЦК.

Ройовий. Уже надіслали?