Драматичні твори

Овчаренко.А хто говорить, що погана?! Дуже важлива нарада. Але як її готують? Комісія, в яку ввійшли найви-датніші спеціалісти нашої області, працювала місяць, і от що сьогодні принесли вони в обком. (Витягнув папірець.) Ви тільки послухайте, який порядок денний вони пропонують. Одне питання! (Читає.) «Боротьба з яловістю корів...» І принесли тези доповіді. Я прочитав і питаю їх: а Павлов де?

Ромодан. Хто?

Овчаренко. Гордість і слава нашої вітчизняної науки, великий фізіолог Павлов ¹⁰ — де він? — питаю я членів комісії. Хіба можна так формулювати доповідь?! Хіба можна лише один раз згадати (і то — тільки в кінці) велике ім’я Павлова!..

Ромодан. А що ви їм запропонували?

Овчаренко. Тези переробити, а доповідь назвати: «Яловість корів у світлі вчення великого Павлова».

Ромодан. Ви гадаєте, так буде краще?

Овчаренко. Інакше бути не може! Хіба яловість корів — це не проблема відповідних рефлексів?.. А у них?.. От почитайте тези — повзучий емпіризм! Все зводять тільки до кормів.

Ромодан. Вибачте, Гавриле Онуфрійовичу, а коли б вас, незважаючи на вашу комплекцію, годували місяців п’ять одним черствим хлібом і холодною водою,— у вас були б відповідні рефлекси?

Овчаренко. Я не розумію вас. Ми говоримо про яловість корів.

Ромодан. Коли корова жує цілу зиму солому, а в нас це часто трапляється, то хіба будуть у неї відповідні рефлекси?..

Овчаренко. Не згоден! Все ж таки нервова система, як учить Павлов...

Ромодан. Павлов — великий учений, і вчить він вірно. Але не можна, товаришу Овчаренко, з приводу кожної проблеми бити поклони великому Павлову, бо можна лоба роз-. бити. А в черепі, як вам відомо, центральна нервова система, якій Павлов надавав величезного значення. (Пауза.) Ви не ображайтесь, будь ласка...

Овчаренко. А все-таки я як філософ вважаю...

Ромодан. Ви, Гавриле Онуфрійовичу, яке паукоио звання маєте?

Овчаренко. Кандидат філософських наук. Працюю тепер над докторською дисертацією...

Ромодан. Від усього серця бажаю вам успіху. Але па цей раз нехай проводять ветеринари і зоотехніки нараду так, як вони її намітили.

Овчаренко. Що ж, коли ви так вважаєте... щоб нарада йшла без нашого керівництва...

Ромодан. Я так не думаю. Ми на цю нараду запросимо голів колгоспів, доярок,— тоді і піде справжня наукова розмова. Входять Дремлюга і секретар міськкому партії Євген Максимович Калина.

(До Дремлюги.) Що трапилось у вас вчора на партійних зборах?

Дремлюга. Спитайте товариша Калину, він там був...

Калина. Збори пройшли добре.

Дремлюга. Добре?..