Драматичні твори

¹⁷ «О й піду я л у г о м...» — українська народна пісня.

¹⁸ ...арендт Б‘ер ії.,.— Йдеться про арешт влітку 1954 р. одного

з найближчих прибічників Сталіна Л. Л. Берії, який очолював у 1938— 1954 рр. Комітет державної безпеки і причетний до масових репресій народу, зокрема знищення радянських людей в концентраційних таборах, які знаходилися під його керівництвом. За злочини перед радянським народом розстріляний у 1954 р.

¹⁹ МД Б — Міністерство державної безпеки; так раніше називався Комітет державної безпеки,.

²⁰ «Стоїть гора висока я...» — перший рядок української народної пісні «Журба» на слова Леоніда Глібова.

²¹ Це майже Сталінгра д.— Місто на Волзі, де в 1943 р. було завдано смертельного удару гітлерівській армії, після чого настав рішучий перелом у ході Великої Вітчизняної війни. Тут вжито у значенні докорінного перевороту,

СТОРІНКА ЩОДЕННИКА Драма на 2 дії

Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1965, № 1, та російською мовою в журн. «Театр», 1965, N° 1. Того ж року вийшли окремі видання українською та російською мовами. Написано 1964 р.

В архіві письменника зберігаються матеріали, що висвітлюють тривалу і копітку роботу письменника над п’єсою. Це рукопис драми та авто-графи-вставки до окремих дій, численні машинописні варіанти з додатками й змінами, примірники останньої редакції твору, авторизований переклад на російську мову, кіносценарій твору під назвою «Родные берега» (ф. 435, № 187—205, 252—256). В одному з варіантів вказано й час написання: «1964 р. Березень» (№ 190), визначено вік дійових осіб.

Критика була доброзичливою і щодо п’єси, і щодо її сценічного втілення. Високу оцінку драмі О. Корнійчука дав М. Абалкін («Правда» 13 грудня

1964 р.) та В. Пименов («Литературная газета» 8 грудня 1964 р.), захопленого листа про свої враження від нового твору надіслав письменникові

Із Харкова режисер О. Сердюк: «Щойно повернувся із читки на колективі «Сторінки щоденника»... Колосальне враження від п’єси! Всім страшенно сподобалась п’єса... П’єса прекрасна, і щастя тим, хто буде грати в цій п’єсі!» (Світ Олександра Корнійчука, с. 99). Хоча треба вказати, що такого вимогливого режисера, як Г. Товстоногов (Ленінградський драматичний театр ім. М. Горького), драма Корнійчука «по-справжньому не захопила» і він відмовився її брати до роботи (ф. 435, № 1211).

Перше сценічне прочитання п’єси здійснив Малий театр (прем’єра відбулася 13 грудня 1964 р.), постановка Є. Симонова, художник Б. Волков, у головних ролях виступили М. Жаров (Гроза), Д. Павлов (Іскра), М. Анненков (Богутовський), В. Коршунов (Брага), Г. Карнович-Валуа (Леонід Край), Р. Ніфонтова (Вероніка), Л. Юдіна (Юлька). На Україні першим поставив п’єсу Харківський театр ім. Т. Г. Шевченка (прем’єра відбулася 6 січня 1965 р.), постановка В. Загоруйка, серед виконавців — О. Сердюк (Гроза), Г. Козаченко (Богутовський), В. Івченко (Іскра), Л. Тарабаринов (Леонід). Найбільш вдалою вважають виставу Київського театру ім. І. Франка, прем’єра якої відбулася 13 березня 1965 р. Режисер вистави В. Лизогуб, художник — Д. Лідер, композитор І. Шамо; виконавці: Є. Пономаренко (Іскра), В. Дальський (Гроза), М. Задніпровський (Край), В. Цимбаліст (Брага), 10. Ткаченко (Вероніка), О. Кусенко (Магдалина), Н. Лотоцька (Оля), С. Коркошко (Юлька). На всесоюзному огляді, присвяченому 50-річчю Жовтня, цей спектакль зайняв перше місце і відзначений дипломом І ступеня.

П’єса ставилася майже у всіх театрах України та в 60-ти професіональних колективах Союзу, її дивилися глядачі у Болгарії, Польщі, .Угорщині, Чехословаччині.

За драмою «Сторінка щоденника» Корнійчук написав кіносценарій «Родные берега» (вперше надруковано: Корнійчук О. Зібр. творів. У 5-ти т., т. 4, с. 296—328), за яким в 1966 р. на Київській кіностудії ім. О. Довженка знято фільм «А тепер суди» (режисер В. Довгань, оператор М. Топчій, композитор О. Білаш).

Подається за вид.: Корнійчук О. Зібр. творів. У 5-ти т., т. 4, с. 65—113.

¹ Світлій па м’я ті дорогої Ванд и.— Йдеться про Василевську Ванду Львівну (1905—1964), дружину О. Корнійчука, польську і радянську письменницю та громадського діяча.

² «Де згода в сімействі, де ми р...» — слова з опери М. В. Лисенка «Наталка Полтавка» за однойменною п’єсою І. П. Котляревського.

³ Гамлет — головний персонаж однойменної трагедії В. Шекспіра.

⁴ Чернишевський Микола Гаврилович (1828—1889) — російський революціонер-демократ, письменник-публіцист і літературний критик, філософ-матеріаліст. У романах «Що робити?» (1863) та «Пролог» (1867—1869) вивів образи революціонерів, які справили значний вплив на формування революційної думки та визвольного руху в Росії.

⁵ Дантон Жорж Жак (1759—1794) —один з вождів Французької буржуазної революції 1789—1794 pp. Після встановлення республіки (1792) виявив величезну енергію, організовуючи оборону Франції від інтервентів, але поступово став скочуватися на примиренські позиції. Страчений за вироком революційного трибуналу.