Драматичні твори

25 листопада 1967 p., відбулася прем’єра і в Київському театрі ім. І. Франка (режисер В. Лизогуб, художник А. Пономаренко, композитор В. Рождествен-ський). У головних ролях виступили М. Задніпровський (Касян), Є. Пономаренко (Супрун), П. Куманченко (Василина), В. Дальський (Моргун), Н, Копержинська (Варвара). У Москві постановку твору здійснив Малий театр, у якому прем’єра відбулася 20 лютого 19(>8 р, (режисер Є. Симонов, художник Б. Волков), І п’єса, і вистави були схвально оцінені пресою (див.: Соломонов М. За повноту життя.— «Культура і життя», 1967, ЗО листопада; Зубков Ю. С доброй улыбкой.— «Правда», 1968, 22 лютого; Граков Г. Улыбки и сарказм Александра Корнейчука.— «Советская культура», 1968,

ЗО травня; Пименов В. Здравствуйте, старые знакомые! — «Театральная жизнь», 1968, № 16, с. 13—14).

Подається за вид.: Корнійчук О. Зібр, творів. У 5-ти т., т. 4, с. 154—193.

¹ «Буйним квітом квітне черемшина, мов до шлюбу вбралася калин а»...— рядки з пісні В. Михайлюка на слова М. Юрин-чука «Черемшина».

² «Я к була я маленька, колисала мене ненька...» — рядки з української народної пісні.

³ Магомаєв Муслім Магометович (нар. 1942 р.) — оперний і естрадний співак, народний артист СРСР.

⁴ «Ой, очі, очі, очі дівочі, де ви навчились зводить люде й?» — рядки з української народної пісні «Чорнії брови, карії очі».

⁵ «Адресованная друг у, ходит песенка по круг у...» — рядки з пісні О. ФелЬцмана на слова М. Танича та І. Шафераца «Ходит песенка по кругу».

⁶ «Ревізор» — сатирична комедія М. В. Гоголя (1809—1852).

⁷ «Мы за мир и песню эту...» — рядок з пісні С. Тулікова на слова М, Жарова «Мы за мир».

⁸ «Эх, Одесса, жемчужина у мор я...» — рядок з пісні М. Табачникова на слова Л, Утьосова «Жемчужина у моря».

⁹ «П атріа а муерте» — іспанською мовою «Батьківщина або смерть», гасло кубинських революціонерів.

‘°..,а добровольців скоро будуть у В’єтнам набирати? — Йдеться про справедливу національно-визвольну війну в’єтнамського народу проти французьких колонізаторів за незалежність Демократичної республіки В’єтнам, яка знаходила гарячу підтримку радянських людей. Ця довготривала боротьба завершилася перемогою Єдиного національного фронту.

¹¹ Абіссінія — застаріла, неофіційна назва Ефіопії.

¹² «Тореадор, сміліше в бі й...» — рядок куплетів Ескамільо

з опери французького композитора Жоржа Бізе «Кармен».

¹³ Аполлон (Феб) —у грецькій міфології бог сонця, син Зевса

і Лети, покровитель мистецтва; зображувався прекрасним юнаком з луком або кіфарою.

^,4! «Я візьму цей рушник, простелю, наче долю...» — рядки з пісні П. Майбороди на слова А. Малишка «Пісня про рушник».

ПАМ’ЯТЬ СЕРЦЯ Драма на 2 дії

Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1970, № 1. Окреме видання українською мовою вийшло І971 p. (К., «Дніпро»), російською мовою в авторському перекладі 1972 р. (М., «Искусство»). Написано 1969 р.

В архіві Корнійчука зберігаються автографи та інші матеріали, що

свідчать про тривалу і наполегливу роботу драматурга над п’єсою. Це

автограф чорнового варіанта драми з датою в кінці твору: 18ЛИ—

5.IV 1969, рукописні варіанти першої дії та окремих аркушів, кілька чорнових машинописних та рукописних варіантів усього твору, окремо перша та друга дії, датовані травнем 1969 р. (ф. 435, № 227—233). Текстологічне дослідження цих матеріалів одеським літературознавцем І. М. Дузем проливає світло на творчі пошуки і плідні результати послідовного вдосконалення ідейного змісту, композиції та формування характерів персонажів твору, написаного до 100-річного ювілею В. І. Леніна (Дузь І. Лебедина пісня.— У кн.: Світ Олександра Корнійчука, с. 101 —139).

П’єса була схвально прийнята глядачем і критикою, її втілення на сцені численних театрів відкривало нового, не знаного досі Корнійчука, психологічно проникливого* схильного до тонкої, «чехівської» інструмен-товки образів, щемливої тривоги за людину.

Сценічне життя останньому творові драматурга дав театр, з яким

він до кінця пов’язав свою долю — колектив франківців. Прем’єра від

булася 4 грудня 1969 р. і стала помітною мистецькою подією (режисер Д. Алексідзе, художник М. Кипріян,, композитор М. Скорик,, хореограф Г. Пригорницький). Серед виконавців— Ю. Ткаченко (Катерина), П. Ку-манченко (Галина Романівна^, Є. Пономаренко (Антоніо), М. Задніпровський (Максим Максимович), В. Дальський (Кирило Сергійович), В. Дудник (Антон).