Феєрія для іншого разу

— Ах, шановний магістре, Франція здуріла!.. Пекельне кіпрокво!.. ваш геній несе світло Європі!.. Бікіні для роману! Ах, знали б ви, як цього року берберам лічать ребра[53]!.. Ах! бо! бо! боли! болить! шановний магістре! Ах, це жах! гляньте-но, мені аж сли! сли! на! сохне! Жа! Жа! Люгі! Гідний! Жаху гідний!.. Всі ж бачать, як ва! ва! ва! вас! чавлять!.. А ваших во! во! рогів! на па! па! лю! Ах, скажіть мені, магістре! поговоріть зі мною! Ба! ба! Бастилія! Не знаю, що кажу! мівесяць! емоції, магістре! емоції! Скажіть мені, що певні! Тюрма — це так! ніщо! Надія! Свобода! ви ж не зрікаєтесь, магістре? Ах, я знав, що ви потішитесь! Запал! Слава! Честь! Перемога! Рака! Що! Що! Поки! де! Покидь! ки! Рака! Буце! гарня! Бачу гарно! Ні так, ні сяк! Ваш вид збляк! Чи їх краще на шам! шам! пур! чи на па! па! лю! Скажіть, магістре! Ах, мав би я тут апарата! ви ж знаєте?.. ваш голос! на платівку… кажіть! говоріть зі мною! з довірою! їх не оплакує жоден француз!.. до чого вас довели!.. Магістре! магістре! е! емоції!.. бідні ваші очі!.. усіх у піч! усе! тисячі печей! бридко! Мок[54]! ро! бридко!.. скажіть-но! скажіть же!.. крикніть! що ви найсильніший! присягніться, магістре! Ах, усьому край! без жодного жалю про жоден Кассель! десять тисяч! сто тисяч! двісті тисяч грилів! Ви б бачили сьогодні Францію! Ви б прилетіли до Бурже[55]! сорок тисяч букетів! нестимуть дівчатка! кайданки і все! Ви не уявляєте, як вас усюди славлять! Письменникус століття! не якась там замітка! «на першу шпальту!» на всю сторінку фотографій! і вашого кота! і жінки! і вашого блідого виду! і довгих патлів! і в палаці! і у Френі! про вас усі думки! Вам завдали такої кривди, що Франція тепер не може спати! Забрали! Утоптали! Обплювали! Та що там Бразіяк[56], він уже помер! Усім потрібні фото! платівки! слова! Усі хочуть м'яса й фотографій! Покажіть-но сідницю, де кровотеча! Ставайте тут, магістре! Магістре! Скидайте штани! Ставайте на коліна!.. На коліна! На коліна! Щоб краще було видно! Щоб усе було видно! і ваш вид теж, магістре! плачте! табурет теж! добре! ваш планшет! око!.. тріть!.. до крові!.. тля! ваше фото! вас скоро випустять? як ви гадаєте? Так! так! так! так!.. повторюйте отак за мною: «Я їх ненавиджу!»… з більшим виразом, дорогий магістре! з виразом!.. а тепер пустіть сльозу! заплачте!.. Ах, любий магістре, як на вас усі чекають! Ваш прутень звис?.. Можна так і написати? Хвороба? Морок? Померла мати? і дочка? й онуки? і дружина? плачте! лийте сльози! От! от! вже маю! Ах! Вінець розради! Звісно, він буде ваш! Пантеон для вас самого! Всіх інших винесуть! Не хочете? Голову в театр! ноги до біса! лоб до Сент-Шапель! який ви красень!.. а купер до Сорбонни!.. Ах, ваші вороги тепер вас шанують!.. Ах, ви побачите амністію! Еге ж?.. Еге ж?.. Еге ж?.. у вас смумніви? Але ж ми маємо підтримку пані Абетц! і графа Даладуль-д'Аєра[57]! і пана Тонтона з вулиці Абес! і архипатріарха Арсу! А поза тим то був кошмар! Я пришлю вам вітамінів! три пігулки щодень! і краплі! ви не проти? прийматимете? вас пройматиме? краплі «од усього»? знаєте? «од усього»? «од усього»? ви ж лікар? А як ваш роман? Феєрія? Феєрія ж?.. Все буде! Збадьоріться! Радійте! Ви молодий, магістре! Ще й який молодий! Хай живе! Орден! буде! у вас буде! побачите! Я вам усе прочитав!.. нагоди будуть! я принесу платівку! звук! голос! Обіймаю вас! Я вас обожнюю, магістре! Магістре! Я в сльозах! Обожнюю! Пишіть для нас! Пишіть красиво! Радійте. Магістре, радійте!

Тюремнику набридло… приходить, виводить.

Я знову сам.

Готовий вам довіритись! Маю маленькі таємниці, повірте!.. Чорт зродився не сам, а з поговору!.. Уся біда — зайві слова!.. Я розповім про температуру й навіть про вологість свого каземату! Ну от! десять… дванадцять… двадцять… мокриць пролазять попід дверима… Мені кінець!.. мокрицям плювати на замки!.. вони у себе вдома!

Цюняю під себе, ух! довго терпів… Він каже збадьоріться!.. Радійте! Молодий!.. Молодий мусить добре цюняти!

Я знову сам.

Та дружбан з камери напроти, з сімнадцятої, ото срач смертельний!.. «Єоп! Єоп!» без упину!.. От якби крок через коридор та й задушити?.. де взяти сили?.. спочатку оклигати!.. відірвати три, чотири клапті ран… щоб тюремник відчепився… той ніколи не відчепиться! дикун!.. а ще той бідний репортер! так мене полюбив! моє лице! мою пошинковану сраку! очі! сльози! усе полюбив!