Читаем GƏNCƏ FOLKLORU ANTOLOGİYASI 2-Cİ KİTAB. полностью

Гара баьлар бу эеъя. хор

«Яли Якбяр!» - дейибян,

Аьларам мян бу эеъя.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Гярибям, гардаш Яли,

Щясрятини чох чякярям.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

314

Сцбщядяк аьлайарам,

Эюз йашымы мян тюкярям.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Голларым зянъиря баьлы,

Шамя ясир эедирям.

Эял йетиш дадыма, гардаш,

Сусузам мян бу эеъя.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Бу Шамын харабасында,

Артыбды дярдим-гямим.

Галмышам зилляти-дарда,

Ня атам вар, ня ямим.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Дцшцб Якбяр йадыма,

Ей биби ъан.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Бу гяриб йердя, биби,

Эял сяня бир вясиййят едим.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Кюрпяйдим, ъаным биби,

Гардаш тойуну эюрмядим.

Баьлады зянъиря голларымы,

Биби, ня едим?

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

315

Мян Яли Якбярими,

Тапмасам юллям бу эеъя.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

Тапмышам гардашымы,

Йер иля йександы, биби.

Бядяни йараланыб,

Зцлфц тамам ганды, биби.

Зейняб аьлар бу эеъя,

Гара баьлар бу эеъя. хор

ЙА ЩЦСЕЙН, ВАЙ ЩЦСЕЙН

Азярбайъан Кярбиялам,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Гарабаь Хейбяр галам,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Аьлайыр анан Зящра,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Эцнцм бойанды гара,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Эюзцм йашы дайанмаз,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Эюйдя фяляк ойанмаз,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Кюксцмдян йараландым,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Кючцмдян араландым,

316

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Сянсян диним-иманым,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Сел тяки ахыр ганым,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Ал ганымды дил ачан,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Мяням цстцня гачан,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Ганлы мейдан бурадыр,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Щяр эцнцм ашурадыр,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Синямя чякди даь,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Доьрандым будаг-будаг,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Мяням синяси даьлы,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Мяням гапысы баьлы,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Чыраьым сюнцб мяним,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Юзцм-юзцмя гяним,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Кимим вар, кимя эедим,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Дярдими сяня дедим,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Синям йаман эюйняйир,

317

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Алышды ъан кюйняйим,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Йохму дярдимя чара?

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Валлащ йаман начарам,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Башым йаман итибди,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Синямдя дярд битибди,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Ал ганым сел олубду,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Гызылэцлляр солубду,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Щей ясир аъы йелляр,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Сусубду ширин дилляр,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Эюр дилим няляр дейир,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Шяря баш яйир хейир,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Имдадыма юзцн чат,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Мяни шящидляря гат,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Эен дцнйам олубду дар,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Сяня йаман ярзим вар,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

318

Тяпямдян чыхыр тцстц,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Кярбяла синям цстц,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Йараланды цряйим,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Параланды чюряйим,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Йердя галыбды ганым,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Аьлар бялалы ъаным,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Пянащ апардым сяня,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Йохду юзэя кимсяням,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Аллащ, билмирям нейним,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

Шящид олду Щцсейним,

Йа Щцсейн, вай Щцсейн!

319

ГЯБУЛ ЕЙЛЯ

Баьышла буну, йа Рябб,

Аббаси Ялямдара.

Голлары дцшцб тяндян,

Мяшки буланыб гана.

Ещсаны гябул ейля,

Хяръини щялал ейля,

Гураны гябул ейля,

Мяшщяр эцнц ещсаны,

Биря-бир гябул ейля.

БАЬЫШЛА

Сеййиди Ябраря баьышла!

Табусу ъащан-рущи-ряван,

Натиги Гуран,

Бикяси Щясян Ясэяря баьышла.

Амин, Амин, йа Ряббил-Алямин!

Той тяхти кяфян, ганы щяна,

Шащзадя ъаван,

Гасими дилдаря баьышла!

Амин, амин, йа Ряббил-Алямин!

320

УШАГ ОЙУНЛАРЫ

МОРУ-МОРУ

Ойуну дюрд няфяр ойнайыр. Икиси габагда,

икиси ися архада дайаныр. Габагдакылар ялляри иля

эюзлярини тутурлар ки, кимин щарада дурмасыны

эюрмясинляр. Архадан бир ушаг иряли чыхыр,

габагкы ушагларын бирини апарыр. Йердя галан ушаг

йолдашындан сорушур:

- Мору-Мору.

- Чыггыды Мору!

- Сяни апаран

Щансы оьру?

Яэяр оьрунун ады дцз тапыларса, биринъи дястя

ойуну удур. Удан дястя удузанын белиня минир. Тапа

билмязся, икинъи дястя ойуну апармыш сайылыр.

Ортайа гойулан мцяййян мясафяйя гядяр апарыб-

эятирирляр.

ЙЕЛЛЯНЪЯК

Эет яляк эятир,

Эет хялбир эятир

321

Ушаглардан бири йеллянъякдя йеллянир. О

бири ися ону йеллядир. Щяр дяфя йеллянъяк эедиб-

эялинъя дейир:

- Эет яляк эятир.

- Эет хялбир эятир!

АДДЫМ БАСДЫМ

Бу ойуну ики ушаг ойнайыр. Мцяййян мясафя

сечилир. Ушаглар аддымларыны атараг бир айаьын

дабаныны о бири айаьын бармаг уъуна гойуб гаршы-

гаршыйа эялирляр.

Ушаьын бири дейир:

- Аддым басдым,

- Кярялядим, кясдим.

О бири ушаг дейир:

- Алма – армуд,

Кечял Мащмуд.

Ушаглар гаршылашана гядяр ойун давам едир.

Сонунъу аддым кимин олурса, ойуну удмуш сайылыр.

Бу ойун пцшк атмаг, йахуд санама саймаьы явяз

едир. Ким сона галса, башга бир ойуна биринъи

башлайыр.

ДИРЯДЮЙМЯ

Перейти на страницу:

Похожие книги

Разговоры на песке. Как аборигенное мышление может спасти мир
Разговоры на песке. Как аборигенное мышление может спасти мир

Тайсон Янкапорта (род. 1973), представитель клана Апалеч, одного из объединений коренного населения Австралии, основал Лабораторию систем аборигенного знания (Indigenous Knowledge Systems Lab) в мельбурнском Университете Дикина. Его книга представляет собой эссе о неустранимых противоречиях рационального и глобального западного мировоззрения, с одной стороны, и традиционной картины мира, в частности той, которой по сей день верны австралийские аборигены, с другой. Как человек, который предпринял переход из мира традиции в мир глобальности, постаравшись не пошатнуть при этом основы мышления, воспринятого им с рождением, Янкапорта предпринимает попытку осмыслить аборигенную традицию как способ взглянуть на глобальность извне.В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Тайсон Янкапорта

Фольклор, загадки folklore / Зарубежная публицистика / Документальное
Путеводитель по современным страхам. Социология стрёма
Путеводитель по современным страхам. Социология стрёма

В детстве многие из нас любили собираться в летнем лагере у костра и рассказывать леденящие кровь истории про черную руку, гроб на колесиках или заброшенный дом, населенный призраками бывших владельцев. Но дети вырастают, а некогда устный фольклор перебирается в интернет и обрастает новыми «осовремененными» подробностями: из старых чуланов монстры переселяются в подъезды многоэтажек, а неупокоенные души мертвецов теперь обитают на старых флешках и сайтах-однодневках. Эта книга – попытка ответить на вопрос о том, связаны ли страшные истории в интернете с социальной реальностью и чем обусловлены те чувства, которые мы испытываем от их чтения.Автор – Константин Филоненко, социолог, исследователь и создатель подкаста «Социология стрёма» на «Глаголев FM».В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Константин Игоревич Филоненко

Фольклор, загадки folklore