GAME-OVER

_{- Фігушки! — пробурмотіла Шаната, приклавши щоку до приклада. Клацнув самотній постріл, і в правому вусі дракона з’явилася друга дірочка. Програма зависла. Як і вперше, дракон, перелякано нявкаючи, спробував сховатися. Він стрибнув під стіл чарівниці, який, звичайно, розлетівся на шматки. Довгий хвіст зметнувся в повітрі й кінчик, який закінчувався невеликою пікою з кістки, зігнувся в бік екранів.}

_{- А-а-а!!! — закричав Рикпет, злякавшись, що дракон розіб’є монітори й повернення друзів у їхній світ стане неможливим. Кістяна піка стрімко наближалася до стіни з моніторів. Але вона не розбила екран, вона поринула в нього!}

_{- Геймовер! Геймовер! — закричав Кадим. — Заклинання! Це заклинання!}

_{Усі кинулися до своїх екранів. Програма швидко перезавантажувалася, і залишилися лічені секунди до перетворення переляканого кота на смертельно небезпечного нещадного волохатого дракона.}

_{- Шано, я знайду тебе в Києві!}

_{- Шукай на Подолі! Сотий ліцей! — і Шана, на льоту крикнувши заклинання, зникла в моніторі.}

_{Пролетівши крізь монітор, Рикпет тріснувся головою об шафу. В очах потемнішало. Але він був дома! Ура! Він був дома! Піднявся на ноги й оглянув кімнату. Хтось торкнув його за ноги. Рикпет, тобто уже Петрик, зреагував, з розвороту вдаривши ногою цього когось у м’яке черево. Цей «хтось» виявився його улюбленицею кицькою Ксюхою. Кицька, скривджено нявкаючи, полетіла під ліжко.}

_{- Лазять тут глюки… Ой!.. Ксюхо! Ксюнечко…}

_{Петрик засопів, поліз під ліжко й витяг за ногу перелякану кицьку. Він пригорнув її до себе й гладив, гладив, заспокоюючи й цілуючи в холодний вологий ніс. Кицька підняла притиснуті з переляку вуха, і на одному Петрик побачив дві невеликі дірочки.}

_{- Волохатий дракон? То це ти була волохатим драконом? Отакої…}

_{Так закінчилася ця зовсім неймовірна історія, яка почалася з того, що Петрик недослухався мами. Але чи закінчилася? Десь там, у Заекранні, залишився Оріг. Почав розбиратися з Гіреєю Великий Процесор, відрядивши до неї свого помічника Чипсета, а найголовніше — кількість гравців у країні Гіреї не зменшується, а значить, у неї залишається можливість затягувати до себе все нових і нових заекранників.}

ЧАСТИНА 2 операція «порятунок»

РОЗДІЛ 1 Незрозумілі сигнали

_{- Петрику, прокинься! — мама смикнула Петрика за руку.}

_{- М-м-м… — замугикав Петрик і сховав руку під ковдру.}

_{- Прокинься, Наталя дзвонить.}

_{При імені Наталя Петрик одразу розплющив очі. Наталя — зовсім інша справа. Заради Нати можна й сном пожертвувати.}

_{- Привіт, Шано!}

_{- Привіт, Рику! Треба зустрітися.}