Як не померти на самоті

Психологи описують два способи переходу пар на наступний етап взаємин: за рішенням або за інерцією. Ухвалення рішень означає цілеспрямований вибір переходу до наступного етапу стосунків, як-от зробити взаємини закритими чи народити дітей. За інерцією ж ми переходимо до наступного етапу, не надто замислюючись. Така відмінність є суттєвою. На основі аналізу Національного шлюбного проєкту, щорічного звіту про шлюби в Америці, який готують дослідники з Університету Вірджинії, було виявлено, що пари, які зробили свідомий вибір перейти до наступного етапу стосунків, щасливо живуть у більш якісному шлюбі порівняно з тими, хто одружився за інерцією. Ба більше — учені з Університету Луїсвілла та Денверського університету з’ясували, що люди, взаємини яких зазвичай розвиваються за інерцією, почуваються менш відданими своїм партнерам і частіше зав’язують позашлюбні стосунки. Ці висновки дають змогу стверджувати про те, що жити за інерцією, оминаючи точки ухвалення рішень, — це небезпечно для стосунків. Попри наявність у взаєминах багатьох важливих моментів, коли треба ухвалювати рішення, у цьому розділі я допоможу вам із двома з них: визначенням стосунків і спільним проживанням.

  Визначення стосунків

Пам’ятаєте мою клієнтку Цзин? Ту, з невпевнених, яка вперше почала з кимось зустрічатися у тридцять один рік. Після кількох коротких романів у дівчини зав’язалися взаємини з хлопцем на ім’я Джеймс. Їй подобалися його друзі. Вони були добрі, гостинні та шалапутні. Але найбільше дівчина раділа тому, як швидко Джеймс познайомив її з ними. Незабаром вона побачилася за бучною недільною вечерею з його сім’єю — мамою, татом, сестрами та племінниками. Цзин відчувала, що її приймають. «Нарешті, — думала вона, — я знайшла ті стосунки, які шукала».

— Рівно за чотири місяці після нашого знайомства ми вирушили на вік-енд, — розповіла мені Цзин під час зустрічі. Він був за кермом, вона вказувала, куди їхати. — Коли мій телефон розрядився, я запитала, чи можна мені скористатися навігатором у його телефоні. — Джеймс завагався. — Він сказав щось про те, що телефон має бути в нього на випадок, якщо йому писатиме менеджер.

Цзин відчула, що щось не так. Вона схопила його телефон. Навіть не розблокувавши той, дівчина помітила сповіщення від додатків для знайомств: «У вас склалася пара!» Серце в неї калатало, коли вона прокручувала сповіщення, читаючи імена всіх дів­чат, з якими в нього склалися пари та з якими він спілкувався.

— Що це? — запитала Цзин.

— Вибач, — відповів хлопець. — Але ніхто не говорив, що наші стосунки моногамні.

Це була їхня остання зустріч.

Цзин пояснила мені, що відчула приниження. Їй здавалося, що знайомство з родиною, друзями Джеймса та спільні поїздки означають, що в них традиційні моногамні взаємини. Вона повидаляла додатки для знайомств і сказала мамі, що має хлопця. А ось Джеймс вважав інакше: вони не перебувають у моногамних стосунках, доки безпосередньо цього не обговорили. Розумієте, йдеться про розмову про те, хто ви одне одному, тобто «визначення стосунків», або «що між нами?».

— Я почуваюся такою жалюгідною, — зізналася дівчина.

Цзин не одна така. Тобто проблема з несправдженими очікуваннями виникла не лише тому, що дівчина була майже новачком із побачень. Я повсяк­час бачу, як люди намагаються здогадатися, що відбувається в їхньому особистому житті: вони уникають визначення стосунків, бо їм ніяково чи просто бояться все зіпсувати.

Але визначення стосунків є важливою точкою ухвалення рішення. Це нагода обговорити, де ви перебуваєте та куди прямуєте. Якщо хтось не спри­ймає вас серйозно як потенційного партнера, чи не краще якомога швидше про це довідатися? Для того щоб розуміти ситуацію, вам потрібно зробити для себе правильний вибір, тобто визначити стосунки. Це також вагомо з точки зору сексуального здоров’я: якщо хтось із вас спить із кимось іще, інший має право про це знати.

Не буває ідеального часу для визначення стосунків. Починайте розмову, коли відчуєте, що готові припинити зустрічатися з іншими людьми та вам комфортно називати певну людину своїм хлопцем чи дівчиною. Для кожного цей момент настає по-різному. Якщо ви усвідомлюєте, що часто квапитеся, порадьтесь із кількома друзями щодо того, чи слушний зараз час. (Намагатися надто швидко визначити стосунки — це типово для людей із тривожним типом прив’язаності. Поверніться до розділу 6, щоб пригадати цю тему.)

Обов’язково говоріть особисто. Добре обміркуйте, як почнете розмову. Один із прийомів для складних розмов — почати зі слів про те, як ніяково ви почуваєтеся. Це попереджає людину, що ви відчуваєте власну вразливість, і допомагає отримати більш співчутливу реакцію. Спробуйте вступ на кшталт «Мені ніяково про це говорити, але...» або «Завжди важко про таке запитувати, але...».