Як Україна втрачала Донбас

«Увечері, перед тим, як Ахметов приїхав уночі розмовляти до ДонОДА, ми з Миколою Левченком домовилися зустрітися з Денисом Пушиліним, — згадує той день Максим Ровінський. — Зустріч була біля пам’ятника Архангелу Михаїлу, недалеко від адміністрації. У той момент було вже ясно, що Пушилін кимось «заряджений». Він дуже хотів хоч якось легітимізувати «ДНР» і пропонував, щоб ми організували в Донецьку спільні патрулі з представників «ДНР» та міліції. Пушилін почав доводити Левченку, що в ОДА перебувають не наймані «тітушки», а реальні люди, і запропонував сходити туди і поговорити з ними. Але ми не дійшли. Ще на підході Левченка впізнали. Щодо нього ДНРівці поводилися досить агресивно і поривалися його бити. Це були представники соціального дна — п’яні, агресивні, злі. Вони не бажали нічого слухати, кричали, перебивали одне одного. Спілкуватися з ними було неможливо, і тому ми не пішли далі. Сам Пушилін сказав, що не може гарантувати нам безпеки. Після цього ми поїхали. Левченко був роздратований цією ситуацією, але не виявляв жодних намірів привозити до будівлі ОДА Ріната Ахметова. Коли ж я зранку почав читати новини, то з подивом побачив той самий запис переговорів Ахметова з сепаратистами. Виявилося, що Коля вночі повіз туди свого боса. Мені досі здається, що це було якесь спонтанне рішення. Ймовірно, коли Левченко зрозумів, що його авторитету не вистачає, то вирішив підтягнути Ахметова. І тим самим він помножив на нуль і його авторитет. А може, сам Ахметов, дізнавшись про те, що в ОДА нікого не слухають, раптом вирішив піти поговорити з людьми. Але так чи інакше, в той день стало ясно, що Ахметов більше не контролює ситуацію в Донецьку».

Насправді Ахметов та Левченко вирушили до адміністрації, оскільки знали, що український уряд готує його зачистку. 7 квітня до Донецька прилетів віцепрем’єр Віталій Ярема, який збирався віддати наказ про штурм барикад та арешт загарбників ОДА. Рінат Ахметов вирішив поговорити з сепаратистами, щоб попередити їх про підготовку операції, а потім відмовити Ярему від штурму.

Спілкуючись із сепаратистами, Ахметов емоційно умовляв їх сісти за стіл переговорів із владою та вимагати автономії Донбасу, але не відокремлення регіону від України. Такий сценарій цілком влаштовував самого Ахметова, який був зацікавлений у тому, щоб остаточно перетворити Донбас на власне удільне князівство. Олігарх пропонував загарбникам ОДА разом домагатися змін до Конституції, однак ті наполягали, що хочуть до складу Росії.

«Нині вже питання стоїть про повний суверенітет Донецької області і приєднання до Росії. Усе! Люди тепер стоять за це!» — говорили представники так званої ДНР.