Киев 1917—1920. Том 1. Прощание с империей

Високі збори! Українські Установчі Збори, призначені 3-ім Універсалом нашим[,] не могли зібратись у призначений день 9‑го січня тому, що останніми днями виникли всякі заколоти. Тим часом обставини зложилися так, що відкладання Установчих зборів не можна довше терпіти. Нарід наш прагне миру, і Українська Центральна рада доложила всіх зусиль, щоб дати мир негайно. Але петроградське правительство, совіт народних комісарів, оголошує нову “священну“ війну, а з другого боку це правительство насилає військо своє, червоногвардійців та большевиків на Україну і веде з нами братовбивчу війну. Щоб дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну, Українська Центральна рада постановила не відкладати до Установчих Зборів ті справи і в цій цілі Українська Центральна Рада вже з 9‑го січня відбувала перманентне, безпереривне засідання аж до цього часу і постановила важну річ – видати оцей Універсал.

Запрошую високі збори вислухати 4-ий Універсал.

На этих словах все присутствующие встали. Настала торжественная тишина. Профессор Грушевский твердым, немного взволнованным голосом, громко зачитал текст IV Универсала{1106}.

Когда он дошел до слов «Однині Українська Народня Республіка стає самостійною ні від кого незалежною державою Украінського народу», зал взорвался овацией. Громовые аплодисменты и крики «Слава!» не стихали несколько минут. От внимания присутствовавших не ускользнул тот факт, что в овации не участвовали представители меньшинств и отдельные члены фракций украинских социал-демократов и эсеров.

Таким же овациями были встречены слова Универсала о переименовании Генерального секретариата в Раду народных министров, о передаче земли трудовому народу без выкупа, а также о том, что всем проживающим на Украине народам гарантируются права, закрепленные за ними законом о национально-персональной автономии от 9 января.

Заключительные слова Универсала потонули в новом громе аплодисментов. С мест раздавалось: «Слава Раде народных министров! Слава Центральной Раде!»

«По примеру третьего универсала, – продолжал Грушевский, – мы и для нового универсала проведем поименное голосование, причем присутствующие словами: “за, против и воздерживаюсь” выразят свое отношение к этому акту». Предложение было принято.