І все ж, судячи з мого досвіду, ревнощі розповідають набагато більше про стосунки, ніж про самого ревнивця. Зазвичай більш вразлива в парі людина першою відчуває, що зі взаєминами щось негаразд. Можливо, емоційне тепло, яке колись було між партнерами, кудись зникає. Коли ревнощі виявляються симптомом, парі корисно поговорити про них як про спільну проблему. Це допоможе краще усвідомити, що про відносини потрібно дбати й повсякчас інвестувати в них, щоб вони тривали довго.
І все-таки в деяких ситуаціях ревнивій людині варто пройти курс психотерапії, щоб дослідити й усунути те, що заважає сформувати адекватну здорову самооцінку.
Ревнощі — це насамперед страх бути перевершеним. Це почуття може бути пов’язаним із низькою самооцінкою ревнивця. Іноді воно вказує на те, що вам слід подбати про свої стосунки й розбудовувати їх. Якщо ви можете говорити про ревнощі так, щоб жодна сторона не почувалася винною, ви на правильному шляху.
Розділ 9. Познайомтеся зі страхом
Страх — почуття природне. Але декому його бракує. Вчинки таких людей бувають необдуманими, і в цьому криється небезпека. Гадаю, коли ми відпускаємо дітей у самостійне життя, більшість із нас сподівається, що закладений страх не дозволить їм бродити вночі небезпечними вулицями незнайомого міста. Страх може відчуватися на різних рівнях: від легкого неспокою і до панічної тривоги. Деякі клієнти спершу стверджують, що тривога їм невідома. Однак, коли я починаю розповідати їм трохи більше про тривогу, вони з подивом погоджуються, що деякі з їхніх симптомів є виявом саме цього почуття. Далі можна ознайомитися з симптомами тривоги.
Люди, які заявляють, що ніколи нічого не бояться, неправильно розуміють дійсність. Життя небезпечне. Ми помремо від нього, хоч і не знаємо, коли саме. Ми не знаємо, що станеться завтра, а наслідки рішень, які ми ухвалюємо сьогодні, можуть виявитися через багато років. Певна невизначеність у поглядах на життя цілком природна.
Тривога може вказувати на те, що певна річ є небезпечною і від неї краще віддалитися. Утім ця емоція також свідчить, що щось є важливим для нас, і тоді краще, навпаки, наблизитися.
Якщо вимірювати страх за шкалою від 0 балів до 10, то перед своєю першою лекцією в житті в мене було 8. За день до події мене нудило, підвищилася температура. За кілька хвилин до початку виступу моє серце калатало в грудях, я спітніла і відчула, як важко стало дихати.
Я могла б припинити кар’єру лектора просто тоді. Однак бажання поділитися думками було настільки сильним і важливим для мене, що я вирішила рухатися вперед.
Відтоді минуло 9 років. Я й досі час від часу тривожуся. Але задоволення від захопливої роботи, безперечно, перевищує неприємні аспекти тривоги.
Якщо ви відчуваєте, що опиратися тривозі стає дедалі складніше і це заважає вам повноцінно самовиражатися, зверніться до фахівця. Кілька сеансів когнітивної терапії допоможуть вилікувати найгірші вияви тривоги та озброять кількома способами її подолання.
Пам’ятайте, що когнітивна терапія не завжди повністю усуває проблему. Проте фахова допомога може послабити найгірші вияви тривоги, тому цей варіант вартий уваги. Під час сеансів можна знайти вихід для прихованої енергії, і це дозволить вам реалізувати себе в різних царинах.
Сама тривога безпосередньо не небезпечна. Від неї не помирають. Тривога може підготувати людину до різних процесів, наприклад, до боротьби або втечі під час небезпеки. Якщо ви ретельно вивчите природу своєї тривоги й навчитеся спокійніше ставитися до певних відчуттів у своєму тілі, то зможете подолати чимало проблем.
Тривожитися природно. Це почуття може попереджати про небезпеку й сигналізувати, що з певної ситуації треба тікати. Часом тривога означає, що ви на порозі чогось важливого. У такому разі тривогу краще прийняти й рухатися вперед.
Чим краще ви вивчили свою тривогу й породжені нею фізичні відчуття, тим спокійніше ставитиметеся до ситуації. Найкращий вихід — потоваришувати зі своєю тривогою. Привітайте її, визнайте право на існування, але ніколи не допускайте, щоб це почуття керувало вашими діями.
Розділ 10. Як стримуватися, коли емоції сповнюють