Мій бос — ідіот

Звісно ж, ви вже читали всі види книжок про менеджмент. Можливо, робили це задля вдосконалення своїх навичок керування людьми, або хотіли навчитися боротися з цією більш неслухняною частиною команди. Читання книг чи відвідування лекцій про те, як бути кращим керівником — це хороший спосіб почути нові ідеї, отримати натхнення, наважитися спробувати новий спосіб мислення та впровадити кращі методи у своєму керуванні. В цьому немає нічого поганого.

Я сам дуже багато читав про це, бо працюю з начальниками, і моє завдання — підтримувати їх задля того, щоб вони ставали кращими керівниками. Я це роблю вже майже двадцять років і не стверджую, що знаю все, що тільки можна знати про керування, але я знаю досить багато. Насамперед я припустився багато помилок сам, а це допомогло мені усвідомити кілька речей. Деякі з них — дуже болісні.

У роботу наших організацій з самого початку закладено проблемні моменти. Якщо людина хоче зробити кар’єру, вона повинна стати начальником. Звичайно, наш підхід до цього питання у ХХІ столітті дещо осучаснився, хоча все ще поширенішою формою є вертикальне сходження на рівні організаційної структури, ніж просування кар’єрою на тому самому рівні організації. Звичайно, якщо вам цікаво зробити кар’єру.

Що ви тут взагалі робите?

Для мене цілком очевидно, що багато людей, які сьогодні є начальниками, не прагнули свідомо до своєї посади. Це просто сталося, я не думаю, що мені варто казати про те, що це — не найоптимальніша причина взяти на себе відповідальність за все, що означає бути керівником. Аргумент: «Я не встиг ухилитися від питання, чи хочу я стати начальником» недостатньо хороший. Ви повинні мати деяке уявлення про те, чому саме ви погодилися на цю посаду, що в ній такого саме для вас. Якщо ви відчуваєте себе в оточенні ледацюг, які, здається, не люблять цю роботу так сильно, як любите її ви, було б дуже добре, якби ви усвідомлювали, чому погодилися прийняти такий виклик. І якщо ви думаєте, що колеги, які погано працюють, — просто ледацюги, то вам справді потрібна допомога. Звичайно, є мляві нероби, які не виконують жодних завдань, крім конче необхідного мінімуму — ніхто не заперечує, що існують і такі люди, і ми незабаром поговоримо й про них. Однак причина феномену ледарювання зазвичай трохи складніша, ніж можна собі уявити.

Причина, з якої ви прийняли виклик стати начальником, може критися у ваших рушійних силах. Можливо, ви подумали, що більша заробітна плата — це той «пряник», яким вас заманили; а може, вам просто подобається та влада, яку ви отримали, щоб командувати іншими. Ви, напевно, думаєте, що з такою владою ви тепер спроможні змінити щось на краще. Ви справді можете зробити щось хороше. Немає нічого поганого в жодній із цих мотивацій, але з досвіду я знаю, що переважна більшість начальників не може чесно відповісти на запитання: «чому ви взялися за цю роботу?». Буває, що коли я їх запитую про це, мене засипають пустопорожніми фразами:

Для мене важливо змінити щось на краще.

Я хочу бути начальником, за якого все працює і якого просто не помічають.

У деякі речі я хочу зробити корисний внесок.

Я хочу, щоб мої працівники зростали та розвивалися.

Це мої колеги вважали, що я маю стати начальником.

Чесні, хоча дуже політично некоректні відповіді, дуже часто звучать так:

Я погодився на цю роботу через більшу зарплатню.

Відмовити було просто недоречно — як би це не було?

Моя дружина / мій чоловік / мої батьки вважають, що я повинен робити кар’єру.

Мені подобаються привілеї моєї посади.

Називати себе босом — це круто.

Або, мабуть, найгірша відповідь з усіх можливих: «Я не знаю».

Mission Statement[3]

За відсутності шведського еквівалента, я використовую англомовний термін mission statement. Я сам його не вигадував, але його можна застосувати практично до будь-якої посади чи робочої функції: продавця, відділу обслуговування клієнтів або, наприклад, начальника. Метою цього mission statement є пояснення того, чому взагалі якась функція чи посада має право на існування — чому вона потрібна. Вам справді треба знайти відповіді на ці запитання! Це надзвичайно важливо, якщо ви начальник і керівник. Ви повинні мати можливість сказати собі: «Саме тому я сьогодні вранці встав із ліжка!».