Мій бос — ідіот

… Зелені вважають, що ви охоплюєте занадто багато місця. Ви граєтеся, дуркуєте, тож іноді вони просто хочуть, щоб ви бодай на деякий час зійшли зі сцени. Я знаю, це не зовсім те, про що я писав у попередньому пункті. Зелені не тільки не хочуть бути в центрі уваги, в глибині душі вони також не хочуть, щоб хтось там був. Вони можуть заздрити, що вся увага зосереджена саме на вас, але якщо ви хочете поступитися їм, немає впевненості, що вони будуть цим користуватися й самі вийдуть на сцену.

Це все дуже складно — я знаю.

Крім того, ви занадто багато говорите. Зелені не мають такої потреби у вербалізації кожної думки, яка їм спадає на думку, і навіть якщо ви можете їх розважити, часто вони від цього тільки втомлюються. Іноді вони лише мріють про те, щоб ви нарешті замовкли й дали їм можливість спокійно працювати. Звичайно, вони не скажуть вам цього в очі. Якщо після прочитання цього розділу, ви підозрюєте, що це стосується і вас, то можете запитати в них про це. Проблема: вони не будуть чесними з вами. Вони не хочуть вас образити і тим більше не хочуть з вами посваритися.

На додаток до цього всього ви загалом завдаєте занадто багато клопоту. Ваша креативність і постійне бажання зробити щось нове дратує їх неймовірно. Зрештою, вони противники змін за замовчуванням, і найбільше на світі їм не хочеться нічого міняти. Ви, своєю чергою, робите зміни заради змін. Хоча рутина й передбачувані завдання на роботі вас швидко втомлює, для зелених це єдине, чого вони хочуть.

Що за нудні люди. У них взагалі нема фантазії?

Фантазія у них є, але не так багато, як її маєте ви. До того ж вони найчастіше використовують її в зовсім інших цілях. Є американська приказка: «Якщо річ не поламана — не беріться її ремонтувати!», і, мабуть, саме зелена людина викарбувала це золоте правило. Не змінюйте того, що й так працює.

Вам потрібно краще пристосовувати свої повідомлення до вух своїх зелених колег. Замість того, щоб на черговій нараді радісно закричати: «Мене щойно осяяла шикарнюча ідея! Хіба не буде супер, якщо ми..?», то їм стане зле. Крім того, що це свідчить про повну непідготовленість із вашого боку — а це останнє, що вони хочуть почути. Їх не треба надихати. Вони не хочуть чути про ваші ідеї. Ви нервуєте їх.

Вибудуйте довіру, покажіть, що ви дбаєте про весь свій колектив і про кожну особу в ньому. Пам’ятайте, що спочатку вони, а потім — ви. Ваші шалені примхи та сміливі напади креативності — це загроза стабільності в групі. Ви вже встановили стосунки зі своїми зеленими колегами. Ви їм подобаєтеся, але вони хочуть, щоб ви трохи заспокоїлися.

Добре обміркуйте, що ви хочете їм повідомити. Не співайте хвалебних гімнів про свої нові, абсолютно сирі ідеї. Натомість подумайте, як ви можете підготувати своїх зелених працівників до непередбачених змін. У вашій ідеї немає нічого поганого, але якщо ви не достукаєтеся до своїх працівників, то гріш ціна вашому креативу — можете викинути все на смітник.

Проілюструю це на прикладі: всім офісом ви повинні переїхати на нове місце. Не починайте зустріч із того, що вам треба переїжджати і що ви вже знайшли крутецьку локацію на іншому кінці міста. Натомість спробуйте залучити їх до цього процесу. Поцікавтеся, що вони думають про місце, у якому ви працюєте. Чи вважають вони, що вентиляція працює добре і чи достатньо місця на офісній кухні.

На наступній зустрічі скажіть, що ви походили по офісу й уважно попридивлялися, запримітили деякі недоліки. Повітря у вас не найкраще, ми сидимо тут напхом напхані, як оселедці в бочці, і крім того, навіть нема де припаркуватися надворі. Можна також згадати занадто високу оренду плату, але на це їм начхати. Запитайте, чи згодні вони з вашими спостереженнями — дивіться уважно, чи буде хтось кивати вам на згоду. Придивляйтеся.

Зустріч номер три. Тепер скажіть, що ви думаєте про пошук інших варіантів. Спитайте, чи хтось із колективу хотів би скласти вам компанію і проїхатися містом подивитися інші локації? Зауважте, що це просто розвідувальна поїздка, так би мовити, і що ви насправді сумніваєтесь, що зможете щось знайти.

На четвертому тижні ви з кількома колегами їдете оглянути кілька потенційних локацій для вашого нового офісу. Ви й далі ставите відкриті запитання й уважно дослухаєтеся, які емоції виникають у тих, хто вас супроводжує.

На п’ятому тижні ви згадуєте, мимохідь, у розмові, що в принципі ви знайшли непогане місце під офіс. А що думають про нього ті, хто був там із вами? Про те, що там усе гаразд, ви переконалися напередодні під час кількох коротких приватних зустрічей.

Тепер ви маєте шанс переконати зелених підлеглих переїхати з вами до нового офісу. Тільки не кажіть, що у вас немає часу, що на переїзд потрібно багато часу. Йдеться тільки про залучення колег до всього процесу.