Мистецтво кохання

563] Бійся суперниці! Будеш одна з ним - твоя перемога:

564]     Владу й любов, пам'ятай, з кимось ділити не варт!

565] Той же, вояка старий, буде стиха любити, розумно,

566]     Стерпить таке, що ніяк не по плечу юнаку.

567] Він ні ламати дверей, ні одвірків палити не стане,

568]     Щічки, впавши у гнів, любці своїй не дряпне,

569] Одягу ні на собі не порве, ні на ній; за волосся

570]     Він її теж не смикне, не допровадить до сліз:

571] Це - юнакам, од жаги очманілим (зелене ж бо!) личить,

572]     Ну, а бувалець, кажу, навіть до болю глухий.

573] Він неквапливим згоряє вогнем, мов те сіно змокріле,

574]     Мов на гірському хребті тільки-но зрубаний дуб.

575] Перша - певніша любов, а плідніша, вагоміша - друга:

576]     Яблука стиглі мерщій, поки не впали, зривай!

577] Без недомовок тепер (перед ворогом - навстіж ворота!) -

578]     Навіть невірність свою вірністю вмій приховать!

579] І пам'ятайте: що легко дається - недовго втішає, -

580]     Часом до милих забав хитру відмову підкинь.

581] Хай, на порозі простягтись: "О двері жорстокі!" - зітхає,

582]     Часто хай просить тебе, часто - хай і грозить.

583] Так до гіркого звертаємось, солодощів попоївши,

584]     Й при ходовому, бува, вітрові гине судно.

585] Тим-то жінок своїх чоловіки не пестять занадто:

586]     Кожен при жінці своїй будь-коли може лягти.

587] І навпаки: скаже сторож "Не можна!" - одразу лютіша

588]     Через відмову жорстку нас розпікає жага.

589] Втім, дерев'яного киньте меча - повоюємо справжнім,

590]     Хоч проти нас, певна річ, тут же повернуть його.

591] Хай твій коханець новий, в сильці опинившись, гадає,

592]     Що в твоїй спальні лиш він - гість і єдиний владар.

593] Потім дай знати йому, що й суперник сюди заглядає:

594]     Не підстьобнеш його так - хутко зів'яне любов.

595] Гарно рисак на змаганнях біжить, коли спереду й ззаду

596]     Коні копитом гулким землю розгонисто б'ють.

597] Навіть погаслу жагу розворушує наново кривда -

598]     Свідчити сам я берусь: лиш коли скривдять - люблю.

599] Та щодо ревнощів тих - хай лиш здогади будуть у нього:

600]     Хай тут уява його гору бере над знанням.

601] Хай він гадає, що хтось за ним стежить оком недремним,

602]     Що у коханки - хмурний, повний злоби чоловік.

603] Та, що нічого ніде не грозить їй, - то не насолода:

604]     Будь хоч Таїдою, все ж вигадай страх хоч якийсь!

605] Замість у двері ввійти, крізь вікно, скажімо, хай лізе,

606]     Ти ж, мовби дома біда, знітившись гостя прийми.

607] Хитра служниця на те "Ми пропали!" - хай вигукне, вбігши,

608]     Ти - юнака заховай, щоб у куточку тремтів.

609] Спокою трохи, любові додай до страхів тих, одначе,

610]     Щоб не подумав: "Ти бач, скільки-то коштує ніч!"

611] Як - чоловіка кмітливого, як одурить охоронця,

612]     Що не склепляє очей, - чи говорити про те?..

613] Жінка хай мужа боїться свого, під замком нехай буде -

614]     Так і закони, й права, й приписи цноти велять.

615] Та під замком буть тобі, кому щойно даровано волю?.. -

616]     Ні! Щоб водити за ніс - швидше до таїнств моїх!

617] Хоч би очей в тебе стільки впивалось, як мав їх сам Аргус,

618]     Будь-кого перехитриш, тільки б охота була!

619] От, припустімо, й листа не напишеш (усюди той сторож!),

620]     Так, але ж лазня ще є - там уже будеш сама!

621] Й служка довірена, вклавши табличку за пазуху теплу,

622]     Будь-кому зможе її без перешкод віднести.

623] Що там за пазуху? Десь при стегні або й до підошви

624]     Хай, прикріпивши, несе сповнені ласки слова!

625] Сторож надто зіркий? Не треба таблички - хай служка

626]     Спину підставить: на ній, мов на табличці, пиши.

627] Ще й молоком можна свіжим писати: посиплеш вугіллям -

628]     І в непомітних слідах літери спостережеш.

629] Око піддуриш ти й соком із льону: на дощечці чистій -

630]     Добре приглянься лишень - стануть рядочком слова.

631] Як не старався дочку вберегти від пороку Акрісій,

632]     Все ж віддалася вона - він таки став дідусем.

633] Що з охоронця того, коли стільки театрів у Римі?

634]     Що - як вона залюбки на перегонах сидить?

635] Що - як буває на лункоголосому святі Ісіди

636]     Й там, куди тільки одна, без супровідника, йде?

637] Є ще Богині Доброї храм, а туди вже не ступить

638]     Жоден із чоловіків, окрім обранців її;

639] Є ж іще лазня, де можна й натішитись, поки невтомний

640]     Сторож - по той бік дверей - речі пильнує твої.

641] Врешті, ще й подруга, мовби хворіючи, будь-коли може,

642]     Хай лиш нагода якась, ложе своє відступить.

643] Що вже казати про ключ потаємний: сама його назва

644]     Вчить, що робити, а ще ж, окрім дверей, є вікно.

645] Пильного сторожа можна й приборкати щедрим Ліеєм,

646]     Що дозрівав-палег -1 десь на іспанській горі.

647] Й інші є засоби різні, що сон навівають глибокий

648]     І на повіки кладуть темінь летейську важку.

649] Добре, як служка, якій довіряєш, почне з охоронцем

650]     Балаканину, тоді - візьме в обійми свої.

651] Та чи не зайве тут довго повчати, коли охоронця

652]     Коштом украй незначним будь-коли можна купить?

653] Підкупом, вір мені, можна людей прихилить і безсмертних,