Читаем Мистецтво кохання полностью

290]     Знуджена колом іти, вперта ослиця реве.

291] Врешті, куди не сягнуло мистецтво? Вже й плачемо гарно -

292]     Сльози у будь-який час, в будь-який спосіб ллємо.

293] Що там сльоза? Велимо, щоб язик на тій чи на іншій

294]     Літері мов спотикавсь, як у дитини бува:

295] Знадою й вада стає - певних слів помилкова вимова:

296]     Гірше, ніж досі могли, мовити слово вчимось.

297] От і візьми собі це, раз воно помічне, до уваги.

298]     Далі навчайся того, кроком яким тобі йти.

299] Є і в ході якийсь чар: чи когось незнайомого нею

300]     Звабиш, а чи відштовхнеш - вирішить, власне, хода.

301] Рухати стегнами вміє одна й розвівать за собою

302]     Одяг, ступаючи так, начеб не йшла, а пливла.

303] Інша - мов червонощока жона селянина-умбрійця,

304]     Твердо, сягнисто кладе, по-чоловічому, крок

305] Міра - й тут головне: між селюцьким розгонистим кроком

306]     І по-смішному дрібним вибрать середину вмій.

307] Тільки плече твоє хай неодмінно оголеним буде

308]     Зліва, так само й руки, лівої, не прикривай.

309] Надто, коли в тебе шкіра - мов сніг: цілував я, бувало,

310]     Звабливу ту білину ніжних жіночих плечей!

311] Моря потвори, Сирени, були, що дзвінким своїм співом

312]     Судна могли зупинять, хоч би які там прудкі.

313] Парость Сізіфа Улісс мало пут не порвав на їх голос -

314]     Іншим він вуха тоді воском, хитрун, заліпив.

315] Часто не вродою - голосом зваблюють хлопців дівчата,

316]     Тож, чи вродливі, чи ні - вчіться мистецтва того!

317] Часто повторюйте, що в мармурових почули театрах,

318]     Чи на єгипетський лад снуйте легкі пісеньки.

319] Хто до моїх настанов прислухатися хоче, хай вміє

320]     В правій - кітару, а плектр - в лівій тримати руці.

321] Скелі і звірів зворушував лірою, й плесо підземне,

322]     І триголового пса славний родопський Орфей.

323] Брили на голос твій, праведний меснику неньки своєї,

324]     Хоч не торкавсь їх ніхто, в стіни складались нові.

325] Й риба німа, каже поговір знаний, вслухалась у ліру,

326]     В спів Аріона дзвінкий, що серед моря лунав.

327] Грай і на арфі, обіруч у струни вдаряючи ніжно:

328]     Жартам, веселим пісням вельми пасує ця гра.

329] Знай, що писав Каллімах, що - коський співець, що - прихильник

330]     Вакха, із Теосу муж, сивоголовий пісняр.

331] Хай буде знана й Сапфо (чи є десь грайливіша муза?)

332]     Й той, в кого Гета-крутій батька все водить за ніс.

333] Щось із Проперція, з ніжних пісень прочитати не зайве,

334]     Щось, може, з Галла, а щось - вчений підкаже Тібулл,

335] Чи із Варрона - про руно ясне, що сестрі твоїй, Фріксе,

336]     Випало лихом таким, чи про того втікача

337] З Трої - Енея, про першопочатки високого Риму -

338]     Твору славнішого в нас годі, повір, однайти.

339] Може, й моє до наведених тут ще долучиться ймення,

340]     Може, в ріку забуття твори не кануть мої -

341] Й скаже хтось: "Нашого вчителя вірші добірні читайте,

342]     Де він і чоловіків розуму вчить, і жінок,

343] Чи із трьох книг, що "Любовними" названі, вибери дещо

344]     І з розумінням, чуттям ті сторінки прочитай;

345] Чи з "Героїнь" проспівай щось доладно - із творів, що іншим

346]     Досі незнані були, започатковані ним".

347] Дай мені, Фебе, той дар! Дай і ти, хто сприяє поетам,

348]     Вакху рогатий, і ви - дев'ять співучих богинь!

349] Хто б сумнівавсь, що й про танець ітиметься? Що то за жінка,

350]     Як не рухлива вона і при кітарі, й вині?

351] Ті, хто навчився під музику рухатись, - любленці сцени:

352]     Стільки в тих рухах краси, стільки ж і повабу в них!

353] Дівчина (вибач, вдаюсь до дрібниць) кидать кості хай вміє,

354]     Кинувши - знати їй слід, скільки набрала очок.

355] То нехай кине на "три", то подумає, як їй найкраще

356]     Кинути кості й який хитрий придумати хід.

357] Хай і в "розбійники" грає розважливо; й тут варто знати:

358]     Гине камінчик тобі, раз він один - проти двох.

359] Воїна, що без напарниці, можуть в полон захопити -

360]     Часто вертається він, хоч і мав намір іти.

361] В сітку широку м'ячі підкидають - гляди, не торкнися

362]     Іншого, тільки того, що маєш кинуть, м'яча.

363] Ще одна гра є: на стільки клітинок поділено дошку,

364]     Скільки (рахунок тонкий!) в році ковзкім місяців.

365] Звідси і звідти - по три камінці; перемогу здобуде,

366]     Хто оті три камінці зможе поставити в ряд.

367] Ігор тих не зрахувать! Не знати їх дівчині - сором:

368]     Саме за грою, бува, паросток пустить любов.

369] Гарні робити ходи - невелика, одначе, заслуга:

370]     Спокій у грі берегти - значно важливіша річ.

371] Бо, захопившись, про все забуваємо, необережні:

372]     Що приховалось в душі - явним одразу стає.

373] Гнів підступає, огидливе зло, до збагачення потяг,

374]     Потім - лайки та сварки, й жалю важка гіркота.

375] От і здригається тут від докорів та криків повітря,

376]     Всяк закликає богів кривду помстити свою.

377] Гра - вже не гра; поривається кожен свого домогтися,

378]     Бачив я: сльози не раз рясно по лицях текли.

379] Хай від такої ганьби береже Громовержець жіноцтво,

380]     Щоб таланило йому вабити чоловіків!

Перейти на страницу:

Похожие книги

Трагедии
Трагедии

Эсхила недаром называют «отцом трагедии». Именно в его творчестве этот рожденный в Древней Греции литературный жанр обрел те свойства, которые обеспечили ему долгую жизнь в веках. Монументальность характеров, становящихся от трагедии к трагедии все более индивидуальными, грандиозный масштаб, который приобретают мифические и исторические события в каждом произведении Эсхила, высокий нравственный и гражданский пафос — все эти черты драматургии великого афинского поэта способствовали окончательному утверждению драмы как ведущего жанра греческой литературы в пору ее наивысшего расцвета. И они же обеспечили самому Эсхилу место в числе величайших драматических поэтов мира.Эта книга включает все дошедшие до нас в целом виде трагедии Эсхила. Часть из них печатается в новом переводе.

Эсхил

Античная драма / Античная литература / Древние книги
Лирика древней Эллады в переводах русских поэтов
Лирика древней Эллады в переводах русских поэтов

Предлагаемая читателю книга охватывает лирику древней Греции в том виде, как она отразилась в переводах русских поэтов главным образом XIX и отчасти XVIII и XX вв.Сборник имеет задачей познакомить не столько с древнегреческой лирикой как таковой, сколько с восприятием ее в русской поэзии. Поэтому переводы подобраны как с точки зрения полноты воспроизведения всех особенностей оригинала, так и по признаку характерности его восприятия на том или ином этапе развития русского художественного слова. При наличии нескольких переводов одного и того же древнегреческого текста даются наиболее примечательные из них — в указанном отношении. В случае, если на ряду с переводом имеется также более или менее близко и художественно-значительное подражание, оно приводится к комментарии. Последний дает также необходимые данные справочного характера.

Алкей , Асклепиад Самосский , Вакхилид , Симонид Кеосский , Феодорид

Античная литература