Мистецтво кохання

200]     Вмієте ви, навпаки, гарних рум'янців додать.

201] Вмієте хистом тонким із бровою брову поєднати,

202]     Й мушкою барві лиця дати відтінок м'який.

203] Вугликом очі не соромно вам підвести чи шафраном,

204]     Що на твоїх берегах, Кідне прозорий, росте.

205] Є в мене, хоч і мала, та значної вагомості книжка,

206]     Де для плекання краси засобів низку даю.

207] Звідси шукайте підмоги собі й для прив'ялої вроди:

208]     В дії мистецтва мого не розчаруєтесь ви.

209] Лиш за столом, де тих скриньочок стос, не стрічайте коханця:

210]     Що помагає красі, те непомітним робіть.

211] Хто без огиди б дививсь, як лицем під своєю ж вагою

212]     Гуща до теплих грудей звільна сповзає-пливе?

213] Нащо й та мазь вам, дарма що Афіни її постачають, -

214]     Піт, що овеча брудна вовна просякнула ним?

215] Мозком оленячим теж не намащуйтесь, поки є свідок,

216]     Дбайте й про зуби свої, поки ще гостя нема.

217] Все це сприяє красі, хоч для ока - бридке: не одне щось,

218]     Поки в роботі - гидке, зроблене - зір веселить.

219] Подиву гідні в наш час Мірона невтомного твори -

220]     Це лише брили колись, грубий, безликий тягар.

221] Золото спершу кують, аби перстень тонкий з нього вийшов,

222]     Одяг, що носите ви, з вовни брудної постав.

223] Камінь шорсткий був, а нині - Венера викручує-сушить

224]     (Ось на що здатний різець!) мокре волосся своє.

225] Так от і ти чепурись (коханець хай думає: "Спить ще"),

226]     Врешті, такою з'явись, мовби з картинки зійшла!

227] Нащо б то знати мені, що за блиск на твоєму обличчі?

228]     Спальню свою - на замок: ще ж не закінчено твір!

229] Є такі речі, що чоловікам і не личило б знати,

230]     Не приховали б ви їх - нас уражали б вони.

231] От у театрі оздоби вилискують - постаті різні,

232]     А позолота на них - тонша, ніж той пелюсток.

233] Не дозволяють і глянуть на них, поки ще не готові -

234]     И ви без сторонніх очей вроду плекайте свою.

235] Будь-коли можна, проте, розчесати хвилясте волосся -

236]     Хай собі без перешкод в'ється по плечах воно.

237] Найголовніше - хмурною не будь, не зганяй на волоссі

238]     Злості своєї, коли, трапиться, ляже не так.

239] Служки не скривджуй, адже не одна і подряпає, бідну,

240]     Й голкою руку штрикне, поки та чеше її.

241] Тож (проклинаючи!) зачіску робить велительці злісній:

242]     Сльози й краплинками кров - рясно на зачісці тій.

243] Обмаль волосся - став сторожа вдома, й лиш там, де шанують

244]     Добру Богиню, наводь лад на своїй голові.

245] Я загостив якось до однієї, і штучне волосся

246]     Хутко наділа вона, - задом, проте, наперед.

247] Хай ворогам щось подібне трапляється, хай на парф'янок,

248]     А не на римських жінок сором спадає такий!

249] Що то за бик, коли рогів нема? Що за луг - без травиці?

250]     Гай - без листків, голова - та без волосся на ній?

251] Втім, не Семелу, не Леду повчаю, не ту, що з Сідону

252]     Ген через моря глибінь начебто бик її віз,

253] І не Єлену, що прагне її Менелай одібрати

254]     Від крадія-пастуха (кожен з них знав, що робив!) -

255] Є кого вчити в нас: юрми дівчат - і гарненькі, й не дуже,

256]     Більшість, до слова кажу, гірша од меншості й тут.

257] Гарним ані настанов, ні мистецтва не треба, бо їхній

258]     Посаг - це врода; вона - верх без мистецтва бере.

259] Море ясне - мореплавець спокійний; коли спохмурніє -

260]     Вміння і засоби всі тут же він пустить у хід,

261] Зовнішність рідко буває без вад; навіть плямку найменшу

262]     Від чоловічих очей, як тільки можеш, ховай!

263] Куца - сиди, щоб тебе за сидячу, як станеш, не мали;

264]     Нижча від куцої ти - гостя на ложі стрічай.

265] А щоб на око він, поки лежиш, не визначив зросту,

266]     Спритно на ноги собі ще й покривало накинь.

267] Вільний - для надто худих я порадив би одяг; так само

268]     Вільно й накидка нехай їм опадає з плечей.

269] Надто бліда хай рум'яниться; надто смаглява - вживає

270]     Замість всіх інших білил - риби, що з Фаросу, мазь.

271] Ніжку не дуже струнку у взутті білосніжнім приховуй,

272]     Не поспішай ремінців з надто тонкої знімать.

273] Прикру нерівність плечей хай підправить подушечок пара,

274]     Грудям пласким повноти кругла пов'язка додасть.

275] Пальці не дуже тонкі в тебе, ніготь не надто гладенький -

276]     Значить, як мову ведеш, менше вдавайся до рук

277] І не бесідуй натще, коли з рота важкий в тебе запах,

278]     Від чоловіка тоді краще вже одаль тримайсь.

279] Зуб почорнів тобі? Вищий від інших? Вибився з ряду? -

280]     Краще не смійся, бо цим тільки нашкодиш собі.

281] Хто б у те вірив, що навіть сміятися вчаться дівчата?

282]     Вчаться таки, аби й сміх повабу їм додавав.

283] Смійтесь, та не на весь рот, щоб на щічках дві ямочки грали,

284]     Нижня губа щоб ледь-ледь верхніх торкалась зубів.

285] Звісно, й кишок ви зо сміху не рвіть, коли треба й не треба:

286]     Хай по-жіночому він - солодко, ніжно бринить.

287] Є ще такі, що їм рот перекошує регіт нестримний;

288]     Декотру сміх аж трясе - наче ридає вона.

289] Іншої сміх ріже вуха: здається, що то десь при жорні