Мистецтво кохання

109] Що Андромаха колись груботкану сорочку носила -

110]     Дива нема: її муж - грубим воякою був.

111] Як прибиралася б ти для Аянта, який прикривався

112]     Шкурами з семи биків - вежоподібним щитом?

113] Рим, неотеса колись і простак, - нині золотом сяє:

114]     Ставши над світом усім, світу багатства посів.

115] На Капітолій поглянь, на нинішній і - на колишній:

116]     Заприсягнешся, що тут править Юпітер новий.

117] Нині сенат - це споруда, високого збору достойна,

118]     Ну, а за Тація - хмиз правив за крівлю низьку.

119] Де височать і для Феба й вождів наших пишні будівлі,

120]     Чи не паслись в давнину звиклі до плуга воли?

121] Інші хай хвалять той вік! Щодо мене - себе я вітаю

122]     З нинішнім: любий мені нинішній спосіб життя!

123] І не тому, що податливе золото з надр добувають,

124]     Що кораблями везуть пурпур із дальніх країв,

125] Що навіть гори принижують кайлом, лупаючи мармур,

126]     Що від навалених брил синь відступає морська -

127] Ні! Лиш тому, що ми тонші тепер, що предкам, нарешті,

128]     Грубість лишили сільську, той невідчепний реп'ях!

129] Тож не обтяжуйте вушок своїх тягарем самоцвітів,

130]     Що з зеленавих глибин смаглий індієць дістав,

131] Не виступайте у шатах важких, що золотом ткані:

132]     Всі ці принади-пастки часто відстрашують нас.

133] Тонкощі ваблять зате. Не лишайте безладним волосся:

134]     Буть йому гарним чи ні - це вже залежить од рук.

135] Зачісок безліч бува. Щоб із них відповідну обрати -

136]     Дзеркальце вам, жіночки, першу пораду подасть.

137] Та, що з довгастим лицем, посередині проділ хай робить,

138]     Як Лаодамія; їй - гладко чесатись велю.

139] А кругловида - пучком хай на маківці згорне волосся,

140]     Щоб, коли врода така, вуха відкриті були.

141] Іншій - хай по раменах воно, як у Феба, спливає,

142]     Бога, коли він до рук ліру співучу бере.

143] Декотрі хай його в'яжуть вузлом, як Діана це робить -

144]     Та, що по горах-лісах звірів лякливих жене.

145] Цій до лиця, коли вільно по плечах спадає волосся,

146]     Тій - треба туго сплести, мовби приборкать його;

147] Ще котрась хай гребінцем черепашим додасть йому блиску,

148]     Врешті, в котрої витке - хай собі в'ється воно.

149] Та чи вестимеш ти лік жолудям на розлогому дубі,

150]     Бджолам - на Гиблі-горі, а звірині - серед Альп?

151] Так неспромога й мені всі ті зачіски тут описати:

152]     З кожним-бо днем постає щось небувале, нове.

153] Часом недбалість удавана вабить: ця зачіска, скажеш, -

154]     Ще від учора, вона ж - тільки-но з-під гребінця!

155] Хай випадковим здається мистецтво. В захопленім місті

156]     Вгледів Іолу Алкід: "Ось кого, - мовив, - люблю!"

157] Так і тебе взяв, на Кріті покинута діво, на повіз

158]     Вакх, а сатири - "Евой!" - дружньо гукали. - "Евой!"

159] О, як турботливо мати-природа красі вашій годить!

160]     Скільки-то способів є ваду затерти якусь!

161] Гірше доводиться нам: як Борей восени обриває

162]     Листя з дерев, так літа - кучері нам з голови.

163] Жінка свою сивину зафарбовує зіллям германським:

164]     Барві підробній, новій заздрити справжня б могла.

165] Жінка - мов пава пливе, на маківці - стогом волосся

166]     (Куплене!): гроші й чуже владне зробити твоїм.

167] Та й купувати не сором тепер на виду всього люду -

168]     Там, де Муз дев'яти і Геркулеса є храм.

169] Що про одіння скажу? Не варто й тут дивувати

170]     Пурпуром з Тіру, ані взористим золотом шат.

171] Що то за шал - цілий статок носить на собі, якщо стільки

172]     Значно дешевших довкіл бачимо радісних барв?

173] Ось - наче неба блакить, що без хмар, коли вітер із півдня

174]     Теплим крилом затяжних не наганяє дощів;

175] Ось - до тієї подібна, що Фрікса і Геллу зуміла

176]     Від навісної Іно порятувати колись;

177] Ось - що наслідує хвилю, та й назва у неї від хвилі:

178]     Вірю, німфи морів - саме в такому вбранні;

179] Ось - мов шафран: у накидці такій запрягає богиня,

180]     Вся в мерехтливій росі, коней, що світло несуть.

181] Далі - мов з Пафосу мирт, аметист пурпуровий, білява

182]     Ружа й крило журавля, що із фракійських полів.

183] Тут - жолуді, Амарілло, твої, тут мигдалі і навіть

184]     Віск свій відтінок блідий шатам жіночим дає.

185] Скільки народжує квітів земля, а лоза виноградна -

186]     Пагонів, хай лиш зима перед теплінню втече, -

187] Стільки (чи й більше) у нас барвників - вибирай, але вміло:

188]     Звісно, не кожній з дівчат кожна з тих барв до лиця.

189] Темне - хай біла, мов сніг (пригадай Брісеїду) вдягає -

190]     Саме в такому вбранні бранкою стала вона.

191] Біле - смаглява: в такому сподобалась ти, Кіфеїдо, -

192]     В білому ти на Серіф, острів, ступила колись.

193] Далі. Чи варто про те, щоб у тебе з-під пахв не йшов запах,

194]     Щоб у жорстких волосках ноги твої не були? -

195] Я ж не повчаю дівчат ні з гірського Кавказу, ні інших -

196]     Що із Каїка-ріки, в краї місійському, п'ють.

197] Зайве казать, щоб зубів пильнували ви, бо почорніють,

198]     Щоб, зачерпнувши води, вранці вмивали лице.

199] Вмієте щічки вибілювать крейдою, надто блідим же