Ще одне місце Сили — гора Менчул. Вона не дуже висока за карпатськими мірками — всього близько 1300 метрів. Карпатські градівники здійснюють тут обряди, що міняють погоду, — викликають і припиняють дощі, притягують сонце. На вершині цієї гори особливо сильно відчувається контакт із природними силами і стихійними духами. Прохання, вимовлені тут, завжди будуть почуті, бажання, загадані на Менчулі, збуваються найчастіше… Карпатські мольфари дбайливо зберігають давні унікальні обряди, які проводяться тільки на цій горі і тільки в певні дні…
Гора, що виконує бажання, — це вже згадувана Чорна Гора (Піп Іван). Частина схилу, звернена до України, укрита лісом, інша ж частина, румунська, — це гола скеля, яку ніби укутують лісові схили. У наш час від цієї скелі залишилася лише безформне нагромадження каменів. Гуцули ставляться з надзвичайною повагою до цього місця, адже воно здавна було жрецьким і ритуальним. І в наші дні піднімаються вони на вершину гори на свято Івана Купала. Кажуть, що на горі не можна просити дощу і смерті, бо це негайно збудеться. Дійсно, зміни погоди там такі різкі, що стає страшно. А ось тим, хто не може мати дітей, Піп Іван допомагає.
На невеликій височині поблизу Рахова є потужне місце «Роза вітрів». Вітер тут ніколи не вщухає, причому дме зусібіч водночас. Зате й Сила тут найпотужніша. Безліч ритуалів на виконання бажань здійснюють на цих місцях, і всі вони збуваються!
Ще одне місце Сили — гора Петрос, одна з найвищих вершин карпатського масиву Чорногора, четверта за висотою в Україні. Знаходиться на північно-західному кінці хребта, між горами Шешул і Говерла. Назва перекладається з румунської як «камінь». За легендою, колись на вершині Петроса був знайдений кам'яний хрест. Нині на цьому місці споруджена дерев'яна каплиця.
Одне з найдавніших місць Сили — гора Писаний Камінь, що розташована на Буковецькому хребті в Покутських Карпатах. Поблизу Писаного Каменя б'є підземне джерело, воду якого гуцули вважають цілющою.
На скелі Писаний Камінь збереглися загадкові напівсферичні ями-чаші і петрогліфи, викарбувані за дуже давніх часів. Більшість дослідників уважають, що схематичні зображення людських фігур із піднесеними над головою руками можна віднести до VIII–IX століть. Здавна скеля Писаний Камінь була великим святилищем, в якому наші Далекі предки-сонцепоклонники молилися і приносили жертви язичницьким богам і в першу чергу богу Сонця. На підтвердження цього припущення вчені наводять три артефакти, які може побачити кожен сучасний дослідник цього таємничого місця.
Так, першим доказом сакрального призначення Писаного Каменя є наявність на верхній грані скелі шести великих жертовних ям, у яких поступово збирається і тривалий час зберігається дощова вода, яку давні слов'яни-язичники вважали святою. Другим доказом є наявність схематичних наскельних малюнків людей і тварин, людини зі списом, коней як символу народження або вмирання сонця, павука як символу центру світу і його засновника. Третім доказом дослідники вважають наявність на верхній і передній гранях скелі великої кількості простих геометричних фігур-оберегів, аналоги яких можна побачити в різному поєднанні на гуцульських крашанках, у геометричних орнаментах гуцульських вишивок і в народній різьбі по дереву. Серед місцевих жителів збереглося давнє повір'я, мовляв, якщо доторкнутися до скелі Писаного Каменя руками і лобом та водночас загадати життєво важливе позитивне бажання, то воно неодмінно здійсниться.
Скелі Довбуша, про які ми вже згадували вище, також належать до місць Сили. Ці печери з лавами, сходами, ровами, валами-бійницями і колодязями досі залишаються незвіданими. Практично всі історики та археологи, які вивчали це місце, дотримуються думки, що воно було частиною скельного монастиря, а в X–XVII століттях до нашої ери тут було святилище-обсерваторія, де жерці вивчали зірки і вклонялися їм. Скелі Довбуша випромінюють дуже потужну енергетику, тут спостерігається сильний зв'язок із природними духами.
Одне з найвідоміших карпатських місць Сили — камінь Довбуша, святилище в селі Космач, що лежить за 34 кілометри від Косова. З цим місцем пов'язана давня ритуальна традиція, яка збереглася дотепер. До Каменя Довбуша веде «Хресна дорога». Щороку 27 вересня на свято Воздвиження Хреста Господнього відбувається хресний хід жителів села і богослужіння на цьому місці. На Івана Купала тут збирається молодь, палить вогні, співає пісні, танцює. Деякі дослідники вважають, що саме тут було місце древнього святилища Велеса.