Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Стосовно політики, то тут Ілона Зріні слідувала поглядам першого чоловіка, ворогуючи з Габсбургами і прагнучи знайти підтримку в Порті. Саме там перебував із дипломатичною місією граф Текелі, ватажок повстанців. Проте переговори завершилися поразкою, і графа взяли в полон. Одразу після цього Габсбурги направили 12-тисячне військо на чолі з генералом Енеасом Капрарі, аби відібрати в непокорної княгині старовинний замок. На захист Ілони вийшли тільки дві тисячі гардійців і декілька сотень селян. Втім, незважаючи на нерівні сили, захисники змогли тримати оборону протягом довгих трьох років. Увесь цей час Ілона успішно командувала, планувала військові дії, перевіряла дозори, лікувала поранених тощо. Проте всі її старання зійшли нанівець через зраду начальника канцелярії Антоніна Обслона, який начебто був закоханий у жінку. Хоч там як, але невдовзі завойовники позбавили Ілону статку, відібрали дітей і заборонили бачитися з ними, а згодом вислали за межі Австро-Угорщини. В останні роки свого життя бідолашна жінка перебувала в Туреччині разом із чоловіком.

Вчинок Ілони Зріні безсумнівно є жертвоприношенням заради любові, перш за все, до свого народу. Сьогодні угорці шанують пам'ять цієї сміливої жінки. Ну а в замку Сент-Міклош закохані з усього світу регулярно присягаються на вірність одне одному, відзначають весілля. До речі, першою парою, що уклала шлюб у замку, були Йосип Бартош і Тетяна Петричко, відома писанкарка. Сьогодні в замку можна побачити колекцію її робіт, а також особисто познайомитися з незвичайним подружжям.

Мукачівський замок

Мукачівський замок вважається родовим гніздом трансільванських князів Ракоці, згаданих вище. Він розташований на західній околиці Мукачевого, на вершині 68-метрового згаслого вулкану, і є визначним історико-архітектурним, військово-фортифікаційним та історичним пам'ятником Закарпаття XIV–XVIII століть.

Час заснування замку, на жаль, не встановлений, однак достеменно відомо: коли замок був дерев'яним, його 1089 року протягом 50 днів намагався завоювати половецький хан Кутєшко, та так і відступив без усякої надії на успіх. 1241 року шістдесятитисячна орда татаро-монгол і в хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила фортецю.

Здається, сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. З 1396 року його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, а стіни витримали велику кількість багаторічних облог.

У 1396–1414 роках подільський князь Федір Корятович на місці старого дерев'яного замку побудував новий, кам'яний, що зберігся до наших днів. Новозбудований замок міг витримати вогонь будь-якої тогочасної артилерії і мав усе необхідне для життя і оборони, що відповідало вимогам того часу: товсті мури до п'яти метрів; шеститисячний гарнізон; 164 гармати крупного калібру і велику кількість іншого озброєння; 60 бочок артилерійського пороху, різнокаліберні гарматні ядра, інший боєзапас; величезну кількість запасу харчів; 86-метровий колодязь, що забезпечував замок водою, тощо.

Наступні володарі протягом ХV-ХVІ століть розбудували замок, удосконалили укріплення, розширили фортифікаційні можливості. У цей час замок уже мав 14 веж, а у верхній частині розташовувався величезний палац.

31633 по 1711 рік Мукачівським замком володіли трансільванські князі династії Ракоці, які настільки вдосконалили фортифікацію замку, що він не мав рівних серед споруд Центральної Європі. Зародження капіталістичних відносин в надрах феодального суспільства і пов'язана з цим швидка зміна політичної карти Європи зумовили бурхливий перебіг подій і у фортеці. Так, під час однієї з найважчих облог замку його обороною керувала вдова Ференца І Ракоці — княгиня Ілона Зріні.

У 1703–1711 роках замок перетворюється на оплот антигабсбурської національної визвольної боротьби під керівництвом Ференца II Ракоці, яка потерпіла поразку. Поступово замок втратив стратегічне значення.

1782 року Мукачівський замок перетворили на політичну в'язницю Австрії. За майже 120 років тут побували понад 20 тисяч в'язнів. В'язничні порядки кілька разів скасовувалися, але остаточне скасування відбулося 1904 року.

Сьогодні старовинний замок, його двори та бастіони, жива тиша анфілад, затишні галереї з надзвичайними експонатами є напрочуд цікавими для туристів і доводять вкотре існування дуже міцного зв'язку між минулим і сьогоденням.

Замок Чахтіце

Руїни замку Чахтіце розташовані на схід від Братислави серед мальовничих карпатських гір. Те, що залишилося нині від замку, — видовище похмуре. Враження посилює легенда про злодіяння «кривавої графині» Ержебет Баторі, що жила тут чотириста років тому. Утім, ми хочемо познайомити вас із нею.