Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Ще одне давнє Святилище — Лисина Космацька. Гора Лисина розташована за п'ять кілометрів на захід від присілка Плаюць села Космача. Її висота сягає 1464 метри. У багатьох давніх народів ця гора була сакральним місцем, праобразом Всесвіту, Світового дерева — омфали. Гора правила за посередницю між небом і землею — священне місце, де живуть боги. На горі робили святилища, ставили статуї кам'яних або дерев'яних ідолів. Тут здійснювались обряди жертвоприношень, пов'язані з народженням Сонця (22–25 грудня), весняним рівноденням (21–22 березня), літнім сонцестоянням (21–22 червня) і осіннім рівноденням (21–22 вересня). Ця традиція була поширена і серед слов'ян. Святилище розташоване на південному схилі гори і займає площу близько 400 метрів. На святилищі висічено 12 чашоподібних заглиблень, які символізують 12 місяців, 12 знаків зодіаку, сонячний цикл.

Ще одне з найвідоміших місць Сили Карпатського краю — святилище Терношорі, яке знаходиться поблизу села Снідавка Косівського району. Сучасні мольфари дуже часто відвідують це таємниче місце. Розміщується пам'ятка між селами Яворів і Снідавка. Урочище утворюють ямненські пісковики з велетенських кам'яних брил. Ланцюг їх скельних виходів має довжину 300 метрів, окремі брили сягають висоти 40 метрів.

Магічною і цілющою силою володіють також багато карпатські водоспади, джерела й озера. Славиться з-поміж них озеро Несамовите, найвисокогірніше в Карпатах. Воно розташоване на висоті 1750 метрів над рівнем моря на схилі гори Туркул і схоже на величезне дзеркало. За повір'ями, в цьому озері живуть грішні душі (душі самовбивць), тому в ньому не можна купатися, а головне — кидати в нього каміння. Якщо тривожити воду, яка є віддзеркаленням неба, то починається погана погода. За ще одним переказом, у цьому озері кують град, тому на Чорногірському хребті буря з градом — звичайна річ. Водночас води Несамовитого здатні очистити від негативу, подарувати гармонію, повернути втрачений душевний спокій. Існує старовинний обряд на виконання бажання, яке потрібно нашептати на воду озера, чиста вода якого відсилає вимовлені слова в небо.

Озеро Ворожеська, що знаходиться на хребті Свидівець в Рахівському районі, загострює інтуїцію і розвиває ясновидіння. А озеро Кунігунда нерідко порівнюють із Мертвим морем. Завдяки високій концентрації солі у водах озера Кунігунда неможливо потонути, температура води влітку в ньому досягає 25–27 градусів, а взимку не падає нижче сімнадцяти. Озеро ховається в соляних печерах, де побудовані знамениті карпатські лічниці. Езотерики приїжджають до озера Кунігунда і соляних печер, щоб провести повне очищення, адже сіль знімає найсильніший негатив.

Езотерики переконані в тому, що в Карпатах колись розміщувався центр однієї з давніх цивілізацій, що володіла високими знаннями. Адже археологи знайшли найдавніші солярні символи саме в Карпатському краї. Деякі гори тут мають пірамідальну форму, не виключено, що така форма додана горам штучно, а на багатьох важкодоступних скелях вибиті лики древніх богів, таких древніх, що історики тільки плечима стенають — яка ж цивілізація їх могла вибити? Тож Карпати багаті на таємниці, і хтозна, кому під силу знайти логічне пояснення кожній із них…

Замки і фортеці Карпат

Замок Дракули

Замок Дракули розташований на північному заході Румунії. Здавна Трансільванія вважалася землею вампірів — і все завдяки грізному й жорстокому графові Дракулі. Ще з античності долинули до нас деякі легенди про жахливих монстрів, що люблять людську кров. А персонаж кровожерного графа з'явився значно пізніше. Усе почалося наприкінці XIX століття, коли ірландський письменник Брем Стокер випустив свою знамениту книжку «Дракула». У цьому творі вперше з'являється граф Дракула, який надалі стає найпопулярнішим кінематографічним і літературним образом вампіра. Саме ім'я Дракула було запозичене — така людина реально існувала. Це був Влад III Дракула (Влад Цепеш), відомий кровожерний правитель середньовічної Валахії (нині частина Румунії).

Під час роботи над романом Брем Стокер ґрунтовно вивчав історію і фольклор Трансільванії, а також постійно брав у бібліотеці літературу про правителів Валахії і Молдавії. Письменник збирав дані про Влада Дракулу. У романі Стокера граф Дракула мешкав у замку недалеко від ущелини Борго в Трансільванії. Резиденція реальної людини, Влада Цепеша, який став прообразом графа, містилася в Тирговіште, столиці валахії. Чому ж книжковий вампір жив у Трансільванії? Цілком можливо, що Стокер в одній із вивчених ним книжок наштовхнувся на одну старовинну легенду… Вона свідчить про те, що Влад Цепеш нерідко ночував у замку Бран під час своїх походів, а місцевість навколо нього була улюбленим місцем полювання господаря Дракули. При цьому замок Бран розташований саме в Трансільванії, зовсім недалеко від ущелини… Тільки ця ущелина має іншу назву.