Зустрічався з польським послом Діємом, який передав повідомлення агентства Рейтер про візит президента Валенси в Україну. З повідомлення стало зрозуміло, що США проти створення Балто-Чорноморської групи держав і що Польща, довідавшись про це рішення США, поспішила й собі не прийняти пропозицію. Однак робота посольства у цьому напрямі з дипломатами в Оттаві свідчить, що логічних заперечень проти цієї ідеї знайти вельми важко, тож за достатньої наполегливості української дипломатії та гнучкому підході до витлумачення її значимості успіх виглядає цілком можливим.
Зустрічався з президентом Конгресу канадських поляків паном Бурським та старшим радником у зовнішніх справах конгресу доктором Гарлицьким.
Вони наголошували на необхідності налагодження добросусідських стосунків і розширенні співпраці в інтересах обох народів.
З огляду на те, що канадський уряд не допомагає Україні і Польщі вийти з економічної кризи і не створює сприятливих умов для розширення приватного бізнесу, доцільно було б координувати дії канадських українців і поляків для виправлення такого негативного становища.
1 червня провів ділову розмову з польським послом Т.ДІЄМОМ.
Під час розмови посол висловив цілковите розуміння турботи України про свою безпеку і, зокрема, про можливу загрозу з боку Росії, та разом з тим підтримував вимогу знищення Україною ядерної зброї.
Пан Дієм — за розширення українсько-польського військового співробітництва і за те, щоб воно йшло дедалі активніше.
Зустрічався з болгарським послом Славом Данєвим, обмінялися думками про причини труднощів переходу від комуністичного соціалізму до демократичних суспільств. Докладно обговорили проблему Балто-Чорноморської зони співпраці. Посол зацікавився ідеєю, але поставився до неї стримано.
Здається, позиція Болгарії у цьому питанні буде формуватися залежно від позиції Москви. Не те щоб Москва могла просто диктувати Болгарії свою волю. Ні, цього вже немає. Але є ще велика сила традиції підпорядкованості, яку вона ще не встигла повністю подолати. Окрім того, зберігаються широкі економічні взаємини, розривати які не в інтересах Болгарії.
* * *
Я готувався до поїздки в Едмонтон у зв’язку з присвоєнням мені вченого ступеня почесного доктора права Альбертського університету. Аби якнайповніше використати в інтересах загальної справи поїздку на Захід Канади, я вирішив з провінції Альберта вирушити до провінції Британська Колумбія. Плани моїх офіційних візитів були узгоджені з провінційними урядами та провінційними керівниками Конгресу українців Канади. На додаток до цієї підготовки я відвідав у ДЗСМТ пана Майкла Бела і провів з ним довгу і вельми змістовну бесіду. Він розповів мені про урядовців в Едмонтоні й Вікторії, про особливості підприємницької діяльності в кожній провінції і дав рекомендації, до кого в якій справі краще звертатися. Ці відомості були корисним додатком до моєї інформації.
Після розмови з головним редактором газети «Верескова земля» паном Торстоном виникла ідея написати статтю про Україну. Хочу навести зміст цієї статті.