На землі кленового листу

Друге. Українська дипломатія твориться такими людьми і в умовах такої навскрізної відкритості, що, по суті, в ній поки що неможливе ні планування, ні здійснення таємних операцій. Третє. Наше посольство — це зародок посольства. До повноструктурного зі своїм спецзв’язком, службою безпеки й охорони ще далеко. Не знаю, чи матимемо ми це хоч би на кінець наступного року. Проте будинок посольства та резиденцію варто було б перевірити вже зараз — чи не встановлені підслуховувані. Для перевірки стін треба запросити фахівців з Києва.

— Так. У Радянському Союзі були фахівці високого класу. Що-що, а підслуховувати чекісти вміли. Ну, а якщо вміли підслуховувати, то, напевне, вміли і викривати підслухувачі. Може, й Україні трохи дісталося тих спеціалістів.

— Ви були в спецчастині МЗС? Двері оковані залізом, жодного слова української мови не знають. Оце охоронці таємниць українського МЗС! Запрошуй таких для виявлення російських «жучків» у наших стінах.

— Ну то хай канадці перевірять. Принаймні з одного, російського, боку будемо забезпечені.

— Ви маєте на увазі перевірку державною чи приватною фірмою?

— Приватною.

— А ми можемо покладатися на неї?

— Я не сумніваюсь, що і в приватній фірмі є добрі фахівці, які зуміють виявити «жучки». Але нам потрібно ще й зберегти в таємниці факт перевірки і від канадської, і від російської розвідок. Наскільки можна буде їм вірити, що вони збережуть таємницю?

— Фірми дорожать своєю репутацією.

— А ви виключаєте перевірку канадською державною фірмою?

— Державна фірма такої професії — це ж розвідка.

Наше МВС провело переговори з канадським МВС про співпрацю. Збираються співпрацювати й служби безпеки двох країн. Україна й Канада — натуральні союзники у боротьбі супроти російського імперіалізму.

— Ми, посольство, не маємо права заходити в такі взаємини з розвідкою іншої держави. І якби була угода про співпрацю між українською і канадською службами безпеки і ми захотіли скористатися з допомоги канадської служби безпеки, то мусили б робити це не навпростець, а через Київ. Ви уявляєте, які тут би виникли труднощі — чому має перевіряти канадська, а не українська служба безпеки? Як подивиться на таку антиросійську співпрацю Москва і т.ін. Та ще й таке: ви впевнені, що в середовищі канадської служби безпеки немає московської агентури? Хто організовує синхронні антиукраїнські випади в Канаді, Англії, США на сторінках періодичних видань?

— Ви маєте на увазі сфабриковане фото з підписом про згвалтування українцем єврейської дівчини, що його надрукував англійський журнал «Time» і потім передрукували газети в США і Канаді?

— Так. Яка мета публікації цієї фальшивки?

— Нацькувати євреїв на українців.

— Кому це потрібно? Кажуть, це потрібно єврейським провідникам: способом зречення чужинцями євреїв вони стримують євреїв від асиміляції. Відомо, що єврейські провідники завжди підігрівали антисемітизм. Коли б не це, євреї не змогли б зберегтися впродовж двох тисячоліть, проживаючи серед інорідної більшості.

— Ви розмірковуєте в дусі засновника політології славнозвісного Макіавелі. Той казав: якщо керманичі народу хочуть зберегти свій народ, то хай потурбуються прокопати глибоку канаву між своїм народом і сусідніми (сильнішими) народами, бо від меча ще ні один народ не загинув, але багато народів загинуло, розчинившись в інших народах.

— Це велика істина. І все-таки…

— Згадаймо діяльність віденського комітету Візенталя.

— А то правда, що він — єврей з Дрогобича?

— Я чув, що тоді, коли Дрогобич опинився 1939 року під Радянським Союзом, він порозумівся з комуністами і з ними тісно співпрацював. Коли німці захопили Дрогобич і згодом виловили і знищили всіх євреїв, Візенталю дивним чином пощастило вислизнути з німецьких рук.

Наприкінці 50-х та початку 60-х років світове єврейство почало широко домагатися права виїзду євреїв з Радянського Союзу, а українська діаспора стала горою на захист євреїв, коли у західному світі помітно зросла співпраця українських націоналістичних сил з єврейськими колами у викритті нелюдської суті Російської імперії, і ця співпраця почала розростатися в могутню антирадянську силу, годі у Відні з’являється Візенталь зі своїм комітетом і розгортає на весь світ кампанію виловлювання поліцаїв, що допомагали німцям знищувати євреїв. Прошу зауважити, що всі зусилля Візенталя були спрямовані не проти німецьких злочинців, які організували полювання на євреїв і їх розстрілювали, а проти їхніх другорядних співучасників, переважно української національності.

— Коли б для Візенталя головна мета була в справедливій відплаті за геноцид його одноплемінників, він би шукав головних творців і виконавців геноциду там, де його започаткували і звідки керували здійсненням геноциду, — в Німеччині.