ПІСНІ

Нехай гнеться ло­за,
Куди вітер пігне, -
Не пе­ча­лить во­на
Ні те­бе, ні ме­не.
Може, й тяж­ко її,
Може, й спи­на бо­лить,
Але бу­ря її
З корінця не зва­лить;
На бо­лоті рос­те,
І сла­бая са­ма -
Вона гнеться собі,
Бо в ній си­ли не­ма;
Вона гнеться собі
І так вік про­жиє
І без сла­ви, в багні,
Як тра­ва, зог­ниє.
Як тра­ва осо­ка
Зогниє у багні,
І хіба лиш ко­мар
Заспіває по ній.
Нехай гнеться ло­за,
А ти, ду­бе, кріпись,
Ти рос­ти та рос­ти,
Не хи­лись, не кри­вись;
Ти гли­бо­ко уг­либ
Твердий корінь пус­ти,
Гілля вго­ру роз­кинь,
Ти рос­ти та рос­ти!
І до пек­ла дістань,
І у пек­ло заг­лянь,
І до хма­ри дістань,
І на не­бо пог­лянь.
І весь світ об­ди­вись,
І усе розпізнай;
І що доб­ро­го є,
Ти у се­бе впи­вай.
І у силі, в добрі,
Як ска­ла, зат­вердій
І, як сто­рож-си­лач,
Над зем­лею ти стій;
І пташ­ки світові
Защебечуть тобі,
І співак одпічне,
Заспіває тобі.
А як бу­ря ли­ха
Тебе з місця зіб'є
Або хма­ра-го­ра
Тебе гро­мом уб'є -
Світ по­чує ту смерть,
І повітря здри­жить,
І ліси за­гу­дуть,
І зем­ля зад­ви­жить;
І пташ­ки про­ле­тять,
Спогадають те­бе,
І співак пе­рей­де,
Не за­бу­де те­бе!

ПІСНЯ

Голе-голе моє по­ле!
Де ж ви, ясні квітоньки?
Позгасали, пос­па­да­ли,
Як на небі зіроньки.
І стеб­ло пе­ресх­ло,
Як би­ли­на, по­ляг­ло.
Діти-діти, мої квіти!
Як пог­ля­ну я на вас,
Серце мліє, ка­меніє,
Що цвіли ви тільки раз.
Раз рос­ли, раз цвіли
І без долі опа­ли.
Не для ділка сво­го бджілка
Вас ізсса­ла, як ди­тя, -
То жа­рою, як ма­рою,
Перервало вам жит­тя.
І ро­си ні сльози
Не спа­да­ло для кра­си.
І дівчи­на, як ка­ли­на,
Вас не рва­ла на ко­су -
Вас зірва­ли-розірва­ли
Вітри буйні без ча­су!
І без літ на весь світ
Розпустили в'ялий цвіт.
Доле-доле, моя до­ле!
Верни ж мої квітоньки,
Верни діти, мої квіти,
Верни ж мої зіроньки!
Але ба - не сівба!
Не ми­не моя жур­ба!

26 де­кабр[я]

ЗВЕЛА МЕ­НЕ НЕ БІДА...

Звела ме­не не біда,
Звела ме­не,
Моя не­не,
Звела ме­не не біда,
А дівчи­на мо­ло­да.
А дівчи­на,
Як ка­ли­на,
А дівчи­на мо­ло­да.
Брівоньками зв'яли­ла,
Брівоньками,
Чароньками.
Брівоньками зв'яли­ла,
Оченьками спа­ли­ла.
Оченьками,
Зіроньками,
Оченьками спа­ли­ла.
Ой дівчи­но, не в'яли,
Ой дівчи­но,
Ти, риб­чи­но,
Ой дівчи­но, не в'яли,
Серця мо­го не па­ли!
Серця мо­го
Молодого,
Серця мо­го не па­ли!
Коли лю­биш - не жар­туй!
Коли лю­биш,
Та не гу­биш,
Коли лю­биш - не жар­туй!
Як не лю­биш - роз­ча­руй!
Як не лю­биш,
Тільки гу­биш,
Як не лю­биш - роз­ча­руй!

ПІСНЯ