Читаем Поеми полностью

Пишає божая країна І ясні хвилі Іордана, – Хоч і в неволі Палестина, І лютим ворогом забрана… Вже переможці стали станом В долині красній та розкішній, – Під пальмами, над Іорданом, Далеко чуть їх гомін втішний. А ватаг їх? О, як для його Веселий, радісний сей ранок, – Багато злота дорогого. І срібла, і вродливих бранок Добув він. Не війна кривава Йому дала се, – ні, Даліла, Її була се мудра справа, – Вона дух сильний той зломила. Рад філістимець. Гомін, гуки; Радіє люд. Божниці димні Від пахощів; здійнявши руки, Святці співають вдячні гімни Своєму божищу Ваалу. Уголос бога вихваляють, Що він віддав їм на поталу Всю Палестину, і співають Хвалу Далілі, що придбала Для свого люду славу вічну: Вона Самсона подолала, Зломила силу ту величну. І утішається Даліла, Що славою за зраду вкрита. У очах втіха заясніла, Усмішка грає гордовита. Гукає владар: «Приведіте Самсона-бранця у палати, Перед мене постановіте, Його бажаю повидати!» Покірні кинулися слуги, Біжать чинить владаря волю; Ведуть Самсона для наруги, – Хай бачать всі його недолю. Кайдани тяжкі на Самсоні, Сліпий, сумний він і без сили. Ввели його і при колоні В порога там постановили. Розлігся гомін, сміх, наруга, І жарти прикрії чувати: «Самсоне! Де твоя потуга? Чи ти забувся воювати?» Самсон стоїть, мов скам’янілий, Блідий, і мовчки вислухає Оту зневагу: гнів безсилий У грудях стиснутих бурхає. Аж ось зненацька він здригнувся: До його слуху долетіли Слова вразливі, і почувся Єхидний, прикрий сміх Даліли: «Здоров, Самсоне! Твоя мила Тебе вітає!» Тая мова Самсона серце вкрай вразила, Не вдержав він гіркого слова: «О гадино! Моєї муки Тобі, несита, ще не досить?!» Самсон здійняв безсилі руки І вголос бога помсти просить: «О боже помсти, Адонаю! Вволи мою остатню волю: Хай з ворогами й я сконаю, Та дай помститись за недолю, За сором мій і мого люду! Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, – хай буду Я знов потужним на годину!» Вмолив він бога тим благанням, В Самсона знову уступила В остатній час перед сконанням Незмірная, нелюдська сила. Тоді, колону обійнявши, Потряс він дужими руками, – І стеля рушилась і, впавши, Його покрила з ворогами!

[с. Колодяжне, 1888 p.]


МІСЯЧНА ЛЕГЕНДА

(Посвята моїй мамі)


1


Перейти на страницу:

Похожие книги

Партизан
Партизан

Книги, фильмы и Интернет в настоящее время просто завалены «злобными орками из НКВД» и еще более злобными представителями ГэПэУ, которые без суда и следствия убивают курсантов учебки прямо на глазах у всей учебной роты, в которой готовят будущих минеров. И им за это ничего не бывает! Современные писатели напрочь забывают о той роли, которую сыграли в той войне эти структуры. В том числе для создания на оккупированной территории целых партизанских районов и областей, что в итоге очень помогло Красной армии и в обороне страны, и в ходе наступления на Берлин. Главный герой этой книги – старшина-пограничник и «в подсознании» у него замаскировался спецназовец-афганец, с высшим военным образованием, с разведывательным факультетом Академии Генштаба. Совершенно непростой товарищ, с богатым опытом боевых действий. Другие там особо не нужны, наши родители и сами справились с коричневой чумой. А вот помочь знаниями не мешало бы. Они ведь пришли в армию и в промышленность «от сохи», но превратили ее в ядерную державу. Так что, знакомьтесь: «злобный орк из НКВД» сорвался с цепи в Белоруссии!

Алексей Владимирович Соколов , Виктор Сергеевич Мишин , Комбат Мв Найтов , Комбат Найтов , Константин Георгиевич Калбазов

Фантастика / Детективы / Поэзия / Попаданцы / Боевики
Черта горизонта
Черта горизонта

Страстная, поистине исповедальная искренность, трепетное внутреннее напряжение и вместе с тем предельно четкая, отточенная стиховая огранка отличают лирику русской советской поэтессы Марии Петровых (1908–1979).Высоким мастерством отмечены ее переводы. Круг переведенных ею авторов чрезвычайно широк. Особые, крепкие узы связывали Марию Петровых с Арменией, с армянскими поэтами. Она — первый лауреат премии имени Егише Чаренца, заслуженный деятель культуры Армянской ССР.В сборник вошли оригинальные стихи поэтессы, ее переводы из армянской поэзии, воспоминания армянских и русских поэтов и критиков о ней. Большая часть этих материалов публикуется впервые.На обложке — портрет М. Петровых кисти М. Сарьяна.

Амо Сагиян , Владимир Григорьевич Адмони , Иоаннес Мкртичевич Иоаннисян , Мария Сергеевна Петровых , Сильва Капутикян , Эмилия Борисовна Александрова

Поэзия / Стихи и поэзия / Документальное / Биографии и Мемуары