Портрет Доріана Ґрея (збірник)

Елджернон. Гм! Сесілі! (Хапаючись за капелюха.) Тут у вас є пастор. Сподіваюся, він добре знається на проведенні всіляких церковних обрядів та церемоній?

Сесілі. Так, звичайно. Доктор Чезюбл вельми вчена людина. Він за своє життя не написав жодної книжки, тож можете уявити, як багато він знає!

Елджернон. Мені треба негайно побачитися з ним з приводу дуже нагального хрещення. Я мав на увазі – дуже нагального клопоту.

Сесілі. Он як!

Елджернон. Це забере у мене всього півгодини.

Сесілі. Оскільки ми заручені з чотирнадцятого лютого і лише сьогодні вперше зустрілись, я вважаю, що вам би не годилося покидати мене на цілих півгодини. Чи не могли б ви впоратися за двадцять хвилин?

Елджернон. Я блискавично! (Цілує її руку і кидається бігти.)

Сесілі. Який рвучкий хлопчина! І з такою милою чуприною. Я мушу занотувати його освідчення в щоденнику.

Входить Мерімен.

Мерімен. Щойно прибула міс Ферфакс і хоче побачитися з містером Ворзінґом. У дуже нагальній справі – каже вона.

Сесілі. А хіба містер Ворзінґ не у себе в бібліотеці?

Мерімен. Містер Ворзінґ кілька хвилин тому вирушив у тому напрямку, де будинок пастора.

Сесілі. Запросіть цю леді сюди – містер Ворзінґ, очевидно, скоро повернеться, і можете принести чай.

Мерімен. Слухаю, міс. (Відходить.)

Сесілі. Міс Ферфакс! Мабуть, одна з тих поважного віку паній, що спілкуються з дядечком Джеком у різних доброчинних заходах в Лондоні. Я не в захопленні від жінок, причетних до філантропії. Це їх робить занадто нав’язливими.

Входить Мерімен.

Мерімен. Міс Ферфакс.

Входить Ґвендолен. Мерімен відходить.

Сесілі (підводиться назустріч гості). Дозвольте відрекомендуватись. Мене звуть Сесілі Кард’ю.

Ґвендолен. Сесілі Кард’ю? (Підходить ближче і обмінюється потиском рук з Сесілі.) Яке приємне ім’я! Щось мені підказує, що ми неодмінно потоваришуємо. Вже зараз я відчуваю, які ви дуже симпатичні. Мої перші враження від людей завжди безпомильні.

Сесілі. Це так гарно з вашого боку, що я вам сподобалась, хоч ми порівняно недавно познайомились. Прошу сідати.

Ґвендолен (усе ще стоячи). А можу я вас називати просто Сесілі?

Сесілі. Будь ласка!

Ґвендолен. А ви мене звіть Ґвендолен – добре?

Сесілі. Якщо ваша така воля.

Ґвендолен. Отже, це питання ми залагодили, так?

Сесілі. Та начебто.

Пауза. Обоє одночасно сідають.

Ґвендолен. Тепер якраз добра нагода пояснити, хто я така. Мій батько – лорд Брекнел. Ви, сподіваюся, ніколи про мого батька не чули?

Сесілі. Ні, не чула.

Ґвендолен. Поза родинним колом тато, на щастя, зовсім невідомий. Я вважаю, що так воно й повинно бути. Домівка, як мені здається, для чоловіка найвідповідніша ділянка діяльності. Так само безперечно те, що як тільки він починає нехтувати свої хатні обов’язки, вдача його робиться страшно зманіженою – хіба ж ні? А мені це не подобається. Від цього чоловіки стають занадто привабливими. Знаєте, Сесілі, моя мама, погляди якої на виховання вкрай суворі, розвинула в мені надмірну короткозорість – це складова її виховної системи. Так ото ви не будете заперечувати, якщо я дивитимусь на вас у лорнет?

Сесілі. Ні, не буду, Ґвендолен. Мені взагалі дуже подобається, коли на мене дивляться.

Ґвендолен (пильно приглянувшись до Сесілі в лорнет). Ви начебто приїхали сюди на короткий час.

Сесілі. Якраз ні – я тут живу.

Ґвендолен (суворим тоном). Невже? Тоді, очевидно, тут мешкає разом з вами ваша матір або принаймні інша якась родичка літнього віку.

Сесілі. Якраз ні! У мене немає матері та й ніяких інших родичів.

Ґвендолен. Справді?

Сесілі. Нелегке завдання виховувати мене взяв на себе мій опікун, якому допомагає міс Призм.

Ґвендолен. Ваш опікун?

Сесілі. Так. Я вихованка містера Ворзінґа.

Ґвендолен. Он як! Але дивно, чому він ніколи не згадав мені, що має вихованку. Така потайна в нього вдача! Чимдалі він усе більш зацікавлює. Я не певна, однак, чи ця новина так аж мене захоплює. (Підводиться і підходить до Сесілі.) Мені ви дуже подобаєтесь, Сесілі. Ви мені сподобалися ще з першого погляду! Але тепер, дізнавшись, що ви під опікою містера Ворзінґа, я не можу не висловити побажання, щоб ви були… ну, трохи старшого віку, ніж ви виглядаєте… і не мали такої занадто привабливої зовнішності. А коли вже відверто говорити, то…

Сесілі. Будь ласка! Я гадаю, коли людина має сказати щось неприємне, то вона мусить бути цілком відвертою.