Повне зібрання короткої прози. Том 3

— Ану допоможіть, — О’Нілл схопив одну з коробок і заштовхнув її назад до багажника. Впоравшись із цією, потягнувся за наступною. Його спільники взялися ліниво допомагати. Нарешті весь вантаж опинився в багажнику. Перш ніж вантажівка від’їхала, вони встигли закинути в неї останню квадратну коробку.

Машина завагалася. Її рецептори доповіли про повернення вантажу. Зсередини вантажівки долинуло тихе дзижчання.

— Від цього вона збожеволіє, — пообіцяв спітнілий О’Нілл. — Вона виконала операцію, але не досягла результату.

Вантажівка судомно сіпнулася вперед. Потім розвернулася на місці й, не гальмуючи, знову висипала пакунки на дорогу.

— Хапайте їх! — вигукнув О’Нілл. Троє чоловіків кинулися до коробок і, мов у лихоманці, заштовхали їх назад у багажник. Проте, щойно коробки опинилися на горизонтальній платформі, машина опустила пандус і вивалила їх чоловікам під ноги.

— Марна праця, — засапано видихнув Моррісон. — Це те саме, що черпати воду ситом.

— Знову не пощастило, — понуро підтакнув Перін. — Втім, як завжди. Щоразу ми програємо.

Вантажівка спокійно їх споглядала, її рецептори були безпристрасними й нерухомими. Вона лиш виконувала свою функцію. По всій планеті автоматичні фабрики бездоганно працювали над завданням, покладеним на них п’ять років тому, в перші дні Тотального глобального конфлікту.

— Ось і все, зараз вона поїде, — засмучено підсумував Моррісон. Антена вантажівки й справді опустилася; машина перемкнулася на першу передачу й відпустила гальма.

— Остання спроба, — не здавався О’Нілл. Він підтягнув до себе одну з коробок і розірвав картон. Дістав звідти десятигалонну каністру молока й відкрутив кришку. — Хай яким дурним це здається.

— Та це ж якась нісенітниця, — запротестував Перін. Він знехотя серед понищеної першої партії товару розшукав пластикову ємність і зачерпнув нею молока. — Дитячі забавки!

Вантажівка затрималася, спостерігаючи за ними.

— Давайте, — різко наказав О’Нілл. — Так, як ми з вами тренувалися.

Усі троє швидко відпили молока з каністри, показово дозволивши йому стікати підборіддям; у їхніх діях не повинно було лишатися жодної двозначності.

Як і було заплановано, О’Нілл був першим. Скривившись від відрази, чоловік жбурнув свою ємність геть і виплюнув молоко на дорогу.

— О Боже! — задихався він.

Спільники йому підіграли; тупаючи і лаючись, вони носаками поштурхали контейнер і з осудом витріщилися на вантажівку.

— Воно паскудне! — прогарчав Моррісон.

Зацікавившись, вантажівка поволі повернулася до них. Її електронні синапси тріскотіли й сюрчали, оцінюючи ситуацію; антена вистрілила вгору, як піднятий прапор.

— Здається, спрацювало, — тремтливим голосом сказав О’Нілл. Машина стежила за тим, як він розпаковує другу молочну каністру, відгвинчує кришку й пробує рідину на смак. — Те саме! — заволав він на вантажівку. — І тут гидота!

Із нутрощів машини вискочив металевий циліндр і покотився Моррісону під ноги; чоловік миттю підібрав його і відкрив.

ВКАЖІТЬ ТИП ПОМИЛКИ

В інструкції були перелічені можливі варіанти дефектів, поряд із кожним — акуратні квадратики; один із квадратиків належало пробити вкладеним у циліндр компостером.

— І що мені зазначити? — розгубився Моррісон. — Шкідливі домішки? Бактерії? Прокисле? Згіркле? Неправильне маркування? Каністра зламана? Розбита? Тріснута? Погнута? Брудна?

Швидко зметикувавши, О’Нілл порадив:

— Не зазначай жодної. На фабриці молоко, поза сумнівом, протестують, взявши пробу. Проведуть власну експертизу, а нас проігнорують. — Аж тут його обличчя засяяло від рятівної думки. — Впиши нашу відповідь у порожній нижній рядок. Там, де залишено місце для іншого варіанту.

— Що написати?

О’Нілл наказав:

— Напиши: продукт стовідсотково хріновий.

— Який-який? — спантеличено перепитав Перін.

— Пиши, кажу! Це семантична плутанина — на фабриці таку нізащо не розгадають. Можливо, вдасться зірвати її роботу.

Позичивши в О’Нілла ручку, Моррісон слухняно написав, що молоко хрінове. Відтак, похитавши головою, вклав записку в циліндр і повернув її вантажівці. Машина підібрала молочні каністри й акуратно закрила багажник. Завищали шини, і вантажівка квапливо рушила з місця. Зі спеціального отвору вистрибнув останній циліндр; вантажівка помчала далі, лишаючи циліндр лежати серед дорожньої куряви.

О’Нілл розпечатав його й продемонстрував іншим вкладений аркуш.

ПРЕДСТАВНИК ФАБРИКИ

ЗВ’ЯЖЕТЬСЯ З ВАМИ.

ПІДГОТУЙТЕ ВИЧЕРПНІ ДАНІ

ПРО ДЕФЕКТНИЙ ПРОДУКТ.

Якусь мить всі троє стояли мовчки. Та врешті Перін не витримав і захихотів:

— Вдалося! Ми таки встановили контакт! Прорвалися!

— Так і є, — підтвердив О’Нілл. — Вони ніколи не чули про хріновість продукту.