Презентация PowerPoint

Ранком 3 листопада випадало братися за нові роботи — спорудження мосту, і в цій важливій справі повинні були брати участь усі поселенці. Вони перетворилися на тесль і, взявши иа плечі пилки, сокири, прихопивши кліщі, молотки, пішли до берега ріки. Пенкроф висловив таке побоювання:

— А що, коли за нашої відсутності дядечкові Юну спаде иа думку витягти драбину, яку він так поштиво спустив нам учора?

— Припасуємо її за нижній кінець, — відповів Сайрес Сміт.

І вони прив’язали драбину до двох кілків, глибоко вбитих у землю. Потім поселенці піднялися лівим берегом ріки Віддяки і незабаром дійшли до першого закруту ріки.

Вони зупинилися, щоб. перевірити, чи можна тут перекинути міст. Місце здалося їм зручним.,

І справді, звідси до порту Повітряної кулі, відкритого напередодні на південному березі, було усього лише три з половиною милі: між цими двома точками неважко прокласти дорогу, що з’єднає Гранітний палац з південною частиною острова.

Сайрес Сміт поділився з товаришами планом, який він уже давно обміркував. Здійснити його було дуже легко, і він дав би величезну користь усій колонії. План полягав у тому, щоб відгородити від зовнішнього світу плато Круговйду, убезпечити його від пападу чотириногих і чотирируких. Таким- чином, Гранітний палац, Нетрі, пташиний двір і вся верхня частина плато, яку передбачалося засіяти, мали б захист від хижаків.

Виконати такий проект було досить просто, і ось як планував інженер діяти.

Плато і так уже відгородилося з трьох боків озером і двома ріками — штучною і природною.

На північному заході розстелялося озеро Гранта, берег його йшов від затоки колишнього водостоку до пробоїни, зробленої в східному березі для спуску води.

З цієї пробоїни на півночі плоскогір’я падав у море рукотворний водоспад; потік проклав собі шлях схилом кряжа і піщаним берегом. Варто поглибити на всьому протязі русло цієї штучної гірської річки, і вона стане нездоланною перешкодою для диких тварин.

Уздовж усього східного краю плато, від гирла цієї річки і до гирла річки Віддяки, захистом служило море.

Нарешті, на півдні плато обмежувала нижня течія ріки Віддяки, від її гирла до того закруту, де поселенці збиралися спорудити міст.

Отже, залишався иезахищеним лише західний край плато між закрутом ріки і південним берегом озера; він тягнувся близько милі і відкривався для будь-якого вторгнення. Поселенці мали вирити широкий і глибокий рів, заповнити водою з озера, влаштувавши другий водостік, цього разу — вбік ріки Віддяки. Звичайно, рівень води в озері через це набагато понизився б, але Сайрес Сміт розрахував, іцо Червоний струмок дасть цілком достатньо, води для здійснення його задуму.

— Таким чином, — додав інженер, — плато Круговиду перетвориться иа справжній острів, оточений з усіх боків водою, а сполучатися з іншими нашими володіннями можна буде завдяки цілій системі мостів: один ми перекинемо через ріку Віддяки, два містки ми вже спорудили — біля самого початку водоспаду й біля впадіння в море, і, нарешті, ми побудуємо ще два містки — один через рів, що, по-моєму, варто вирити, а другий — через ріку Віддяки. Отже, якщо і мости і містки будуть підйомними, ніхто

■ більше пе вдереться на плато Круговиду.

Сайрес Сміт намалював карту плато, щоб ясніше розтлумачити все це своїм товаришам, які негайно уявили задум інженера. Вони одностайно схвалили його, а Пенкроф, розмахуючи сокирою, вигукнув:

— Міст насамперед!

Справа була невідкладна. Будівельники вибрали дерева, повалили їх, обрубали гілки, розпиляли стовбури на балки, бруси і дошки. Частину мосту, тцо прилягає до правого берега ріки Віддяки, вирішили зміцнити, а його ліву половину піднімати за допомогою противаг, як ворота в деяких шлюзах.

Робота, звичайно, складна, і, як би вміло її, не виконували, часу забрала багато, тому що ширина ріки досягала в цьому місці вісімдесятьох футів. Забили палі, — на них мала спочивати нерухома частина мосту, — а для цього довелося спорудити копер*. Палями замінили підвалини мосту, так що вій міг витримати велике навантаження.

На щастя, не відчувалося нестачі пі інструментів, ні цвяхів, ні винахідливості, — інженер знав справу, а його товариші за сім місяців набули багатьох навичок і тепер старанно допомагали йому. Варто сказати, що Гедеон Спілет не відставав від інших і навіть змагався у швидкості із самим моряком, який «ніяк не очікував такої спритності від журналіста».

Будували міст через ріку Віддяки три тижні і займалися тільки цим. Обідали тут же, па місці роботи. Погода стояла чудова, тому додому поверталися лише на вечерю.

За цей час усі переконалися, що дядечко Юп легко освоюється в новій обстановці та звикає до своїх господарів, на яких дивиться з тіайживішою цікавістю. Одначе Пенкроф з обережності не зняв з нього пута, він вирішив почекати — і це було розсудливо — того дня, коли закінчаться роботи і плато стане неприступним, а втеча з нього неможливою. Топ і Юіі подружилися й охоче гралися разом, хоча Юп взагалі все робив з дуже поважним виглядом.