ПРИКАЗКИ

Підсунувся парубчак
Під панськую дочку
Та й од неї i достав
Крамную сорочку.
Але тілько натягнув,
Та й скинув, до лиха.
Ото панна його раз
I питає стиха:
«А крамная,- каже,- де?»
«Та крамна ледащо!»
«Чого?» - каже. «Бо в крамній
Чухатись нема в що!»

СЛАВНАЯ КОНИНА

Сидить мале циганя,
Коня виїжджає,
А старий його й коня
Нагайкою крає.

Заплакало циганя,

Лягло на коневі...
А той тогді до купця
Та й каже купцеві:

«Та купуй уже, купуй,

Славная конина!
Чи ж не бачиш, як по ній
Сплакалась дитина?»

18 окт[ября]

ЦИГАН НА СПОВІДІ

Раз задумав циганчук
Гpіхи сповідати.
Іде просто до попа
Приходить до хати.

Оглядає - нi попа,

Hi слуги бог має,
А в гopoci, у печі,
Сало закипає.

Циган сало iз горшка,

Живо із пекарні,
Через цвинтар позадгузь
Та й до паламарні.

В паламарні, як на гpix,-

Шапка на кілочку;
Biн i шапку потягнув,
Сховав у куточку

Та й тогді вже до попа

Гріхи сповідати.
Ото піп йому дає
Хреста щлувати.

Поцілував циганчук,

Піп його питає,
А той йому вci гpixи
I оповщає:

«Та й сьогодня,- каже,- я

Нагрішив потроху:
Ранком вигнав я свиню
3 чужого гороху.

А у церкві шапку зняв!..» -

Говорить несміло.
A піп йому: «То не гpix!
То добреє діло!»

Добре-добре, нехай так,

По «Буди господнє».
Піп до шапки - але ба!
I місце холодне...

Піп - додому, до горшка,

Де кипіло сало,
I там йому лиш горох,
А сала не стало.

I промовив старий піп:

«Оже ж признавався!
А я, старий та дурний,
I не догадався!»

20 окт[ября]

СМІХ

Наробились мужики,
Разом полягали,
Позіхнули кілька раз
Та й позасипали.

Але їден чи здурів,

Чи чорт його знає,
За сокиру ухопив,
Стиха підіймає,-

Хвать їдного по карку!

Голова відпала;
А той голову за чуб,
Та й iз нею драла!

I забіг межи корчі,

Голову ховає
Та й сам собі, неборак,
Стиха промовляє:

«То ж то,- каже,- я смixy

Буду з нього мати,
Як устане та почне
Голови шукати!»

20 окт[ября]

ВЕРСТВА

Шлях широкий стовповий,
Сонце припікає,
Чумак їде на волах
Тай собі дрімає.
А воли пішли, пішли
Та й на траву збились.
Далі раптом за верству
Biccю зачепились.
Кинувсь зопалу чумак,
Воли повертає.
«О бісова ж твоя мать,-
3 серцем промовляє,-
Чи здуріли москалі,
Чи місця не мали?
На самісіньком шляху
Палі повбивали!»

ВІТEP I КОЛЬКА

Зайшов козак до корчми,
Руки потирає:
«О, мороз же то, мороз!» -
3 сердем промовляє,

А жидок: «Кахи-кахи!»

Кашляє в макітру
Та й говорить: «Що мороз?
Якби то ще вітру!»

А козак собі на вус:

«Постривай же, враже!
Чи ж не кашель у жидка?»
«Таже кашель!» - каже.

«Що ж то,- каже,- кашель варт?

Кашель iщe гойкий;
А якби-то,- каже,- так
Та до кашлю кольки!»

МОШКІВ ДАХ