ПРИКАЗКИ

В літо тисяча шiстсоте, -
В літо теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя:

«Я, султан, син Магомета, [56]

Внук бога їдного,
Брат місяця-перекроя
I сонця самого,

Лицар сильний i могучий,

Краль над королями,
Воєвода всього світу
I цар над царями,

Цар столиці Цареграду

I цар Македону,
Гpeків, сербів, молдаванів
I цар Вавілону,

Цар Подолі, i Галича,

I славного Криму,
Цар Єгипту, i Ораби,
I цар Русалиму,

Сторож гробу в Русалимі

I вашого бога.
Християн ycix на світі
Смуток і підмога,-

Кажу вам, yciм козакам,

Мені передатись,
А як нi - добра від мене
Вам не сподіватись!»

Того ж літа запорожці

Грамоту читали
I до вражого Ахмета
От що написали:

«Ти, султане, чортів сину,

Люципера [57] брате,
Внуку гаспида самого
I чорте рогатий!

Стравнику ти цареградський,

Пивнику макдонський,
Свине грецька й молдаванська,
Ковалю вавлонський!

Кате cepбів i Пoдoлi,

Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!

Ти - погана свинячая

Морда, не підмога,
I дурень ти, а не сторож
У нашого бога.

Не годен ти нас, козаків,

I десь цілувати,
А не то щоб Запорожжя
Під собою мати!

Ми землею i водою

Будем воюватись,
I тебе нам, бісів сину,
Hiчогo боятись!

Так тoбi ми відвічаєм,

А року не знаєм,
Бо ми ваших календарів
В Січі не тримаєм.

Місяць наш тепер на небі,

День той самий, що у вас;
За сим словом, вражі турки,
Поцілуйте в ... нас!»

НАЩО БОГ СОТВОРИВ?

«Нащо тебе, козака,
Господь на світ сотворив?»
«Щоб любив я мужика,
Щоби пана його бив!»

«Нащо ж тебе, мужика,

Господь на cвіт сотворив?»
«Щоб неславив козака,
Щоби панщину робив!»

ТУРЕЦЬКА КАРА

Взяли турки козака,
На смерть засудили,
Межи ноги йому кіл
Довгий заложили
Та й довбнею i женуть,
А той тілько каже:
«Та бий piвнo, коли б’єш,
Не милися, враже!»

13 окт[ября]

ПИЛИПОН

Як то за все хапаються
Tiї пилипони,
То й поправляв їден, кажуть,
У церкві ікони.
От поправив, що там було,
До попа вертає.
«Що ж, ти,- каже,- все поправив?» -
Піп його питає.
«Да все, батька! У Варвары
Башмак доработал,
Богоматери на лоне
Младенца сработал.
А чтоб батька мне маленько
На водку прибавил,
То я сзади уж и духу
Три перья приставил!»

14 окт[ября]

ХРАБРИЙ ЛЯХ

Здибалося два ляшки.
Їден i хвалився,
Як недавно на війні
3 козаками бився.

«Juz to,- каже,- dtugo mniе

Nie zapomnа wrogy,
Bo psiawiaram moze stu
Odrаbatem nogi!»

«Co to nogi? - каже той.-

Glowy rаbac bylo!»
«I ja chcialem, bracie moj.
Ale glow nie bylo»
____________________________

Каже: «Знатимуть мене

Козацькі пороги,
Бо я з coтнi козаків
Поодтинав ноги».
«Що то ноги? - каже той,-
Голови їм було!»
«I я то xтів, брате мій,
Та голов не було».

ГОСПОДЬ ДАВ