Снігопад

Виявляється, Риб’яче Око користувався зброєю не зовсім правильно; в комплекті йде кріплення, яке можна причепити до тіла на рівні тазу, щоб гасити віддачу, приймаючи її у центр ваги. На кріпленні встановлено амортизатори та мініатюрні гідравлічні прокладки, які компенсують вагу і віддачу. Якщо правильно вдягти «Голос розуму», з нього стає значно легше прицільно стріляти. А якщо ви підключені до комп’ютера, він самостійно накладатиме перехрестя прицілу на точку, в яку дивиться ствол.

— Ваша інформація, сер, — озивається Бібліотекар.

— Ти зумієш залити все це у маркер «ВИ ТУТ»?

— Подивлюся, що можна зробити, сер. Здається, ці формати сумісні. Сер?

— Так?

— Цим кресленням уже кілька років. «Ентерпрайз» перейшов до рук приватного власника вже після їх створення...

— І він дещо в ньому змінив. Прийнято.

Хіро повертається в Реальність.

Він знаходить вільний водний бульвар, що веде до центру Ядра. Вздовж одного боку тягнеться вузенький пішохідний місток, склепаний нашвидкуруч нескінченний ланцюжок дощок, понтонів, колод, покинутих човників, алюмінієвих каное і нафтових бочок. У будь-якій точці світу це важка і небезпечна дорога, але тут, у П’ятому світі, це супершвидкісне шосе.

Хіро виводить човен на середину каналу і рушає з помірною швидкістю. Якщо він налетить на якусь перепону, то може перекинутись, і «Голос розуму» потоне — а разом з ним і намертво прив’язаний до «Голосу» Хіро.

Він переходить у режим химери і чітко бачить ріденьку лінію напівкруглих бульбашок уздовж злітної палуби «Ентерпрайза». Радарне обладнання пильно їх сканує і виводить на екран, ідентифікуючи як протиракетні системи «Фаланга». З кожної бульбашки стирчить багатоствольна гармата.

Хіро сповільнюється майже до повної зупинки і кілька разів проводить дулом «Голосу» туди-сюди, поки перед очима з’являється перехрестя тоненьких ліній. Приціл. Він центрує погляд на ньому, наводить перехрестя на одну з «Фаланг» і пів секунди тисне на спусковий гачок.

Великий купол перетворюється на фонтан пошматованих безформних уламків. Під ними досі видно дула гармати — уже з червоними патьоками. Хіро трішки опускає приціл і дає ще одну чергу на п’ятдесят зарядів, які виривають гармату з турелі. Потім починають рватися боєприпаси, і Хіро доводиться відвести очі.

Хлопець переводить погляд на сусідню «Фалангу» і розуміє, що зазирає просто в дула. Це так страшно, що рука мимоволі тисне на гачок і випускає довгу чергу, яка, здається, ні у що не влучає. Огляд йому заступає щось близьке — віддача віднесла його за побиту життям яхту, пришвартовану до берега каналу.

Він знає, що буде далі — його легко знайти за струменем пари, — тож якомога швидше забирається геть. Уже за секунду постріл з великої гармати буквально забиває яхту під воду.

Хіро ще кілька секунд тікає, потім знаходить понтон, за який можна зручно зачепитись, і знову випускає довгу чергу, а коли вогонь затихає, складається враження, що «Фалангу» просто відгризли, залишивши в борту «Ентерпрайза» рвану напівкруглу рану.

Він знову виходить у головний канал і продовжує рухатися до центру, аж поки канал не вривається біля борту одного із суден Ядра, контейнеровоза, перетвореного на багатоквартирний мурашник. Замість переходів із поверху на поверх — вантажні сітки. А ще, мабуть, він править за розвідний міст у випадках, коли небажані елементи намагаються покинути ґетто. На всьому Плоту важко знайти когось більш небажаного, ніж Хіро, але ж чи не для нього тут звисає вантажна сітка?

Наразі все начебто нормально, але це поки він сидить у своєму човнику. Хіро пропливає вздовж борту контейнеровоза, огинає його ніс.

Наступний корабель — великий нафтовий танкер — майже порожній, бо сидить високо у воді. Оглядаючи сталевий каньйон, що розділяє ці два кораблі, він не бачить між ними ніякого сполучення. Мабуть, їх власники не хочуть, щоб якісь злодюжки чи терористи пробрались на танкер і спиздили нафту.

Наступний — «Ентерпрайз».

Два величезні кораблі, танкер із авіаносцем, ідуть паралельно, на відстані десяти-п’ятнадцяти футів один від одного, поєднані жмутами товстезних кабелів і розділені величезними надувними подушками, які виглядають так, ніби між цими кораблями розплющило кількох здоровенних жирдосів. Важкі кабелі не просто перекинуті з одного корабля на другий, вони хитро прилаштовані, з противагами і лебідками — мабуть, потрібні на випадок сильного хвилювання, яке може розвести кораблі на більшу відстань.

Хіро вже пливе між кораблями на своїй невеличкій повітряній подушці. Порівняно з рештою Плоту цей сірий сталевий тунель тихий та ізольований, тут лише він, ні в кого більше немає жодних причин бути в цьому місці. Він хоче на якусь хвилину затриматись в цьому закапелку і розслабитися.

Але, якщо добре подумати, це навряд чи вдасться. «ВИ ТУТ», — каже хакер. Обшивка «Ентерпрайза» — плавно вигнута площина сірої сталі — на його очах перетворюється на тривимірну каркасну схему, яка демонструє нутрощі корабля.