Читаем Спостерігаючи за англійцями полностью

Просидівши в пабі добрячих пару сотень годин, поприслухавшись до розмов, ви зауважите, що всі паб-розмови розіграні «на раз-два» і строго відповідають заздалегідь визначеним патернам. А всі учасники — хоч і несвідомо — інстинктивно дотримуються правил ведення бесіди. Випадковим зайдам не одразу вдасться зрозуміти цей ретельно зрежисований театр, та вони можуть хоча б прослідкувати закономірність і повторювати за всіма. Однак, існує підвид розмов, які випадковий зайда нізащо не второпає. Таке зрозуміють лише завсідники пабу. А все тому, що кожен паб має свій мовленнєвий код, тобто послуговується внутрішньою мовою. Ось мій улюблений приклад закодованої розмови, який я вмістила у книжку про паб-етикет:


Дія відбувається недільного пообіддя в місцевому пабі. Людно. Декілька Завсідників стоять коло шинквасу, Бармен — за баром. До пабу заходить ще один із Бувальців. Не встиг він підійти до шинквасу, як Бармен вже наливає йому пінту пива, яке він зазвичай замовляє. Бармен ставить пиво на шинквас, навпроти Бувальця, який вишукує по кишенях гроші.


Бувалець 1: Де м’ясо з овочами, га?

Бармен: Та хто його знає! Вже б мали бути.

Бувалець 2: Та певно пішли по Гаррі!

(Всі сміються)

Бувалець 1: То одне постав в лісі для нього, і собі одне?

Бармен: Ага, хай буде по Тому, дякую!


Для того, щоб розкодувати цю розмову, вам слід знати, що перше питання про «м’ясо та овочі» — це зовсім не замовлення обіду. Насправді це запитують, де ще один постійний відвідувач, який би вже мав там бути. Його прізвисько «М’ясо та овочі» свідчить про характер чоловіка — консервативний та супокійний (м’ясо та два види овочів на гарнір — це найнудніша і найтрадиційніша англійська страва). Такі хитромудрі прізвиська доволі поширені: в іншому пабі є постійний відвідувач, якого прозивають ТЛА — Той Любитель Акронімів. А все через його манію до бізнесового жаргону з усілякими скороченнями.

А ще треба знати, що «піти по Гаррі» — це код, який усі в цьому пабі використовують на позначення слова «загубитись»: Гаррі — це ще один постійний відвідувач пабу, такий собі забудькуватий чоловік, який спромігся заблукати дорогою до пабу. Було це за царя Гороха, але в пабі його досі цим дражнять. «То одне постав в лісі для нього», — це по-місцевому означає «я заплачу за пінту пива, а ти йому постав, коли прийде» (це місцевий еквівалент фраз «Одну за мій рахунок» або «Одну від мене», а фразу «постав у лісі для нього» найчастіше можна почути в певних регіонах Кенту).

Репліка «І собі один?» — це варіант «чайових». Так ми пропонуємо випити. «Том», якого згадує бармен, це зовсім не про чолов’ягу, а всього лиш скорочене і спотворене від «потому», себто «пізніше».

Отже, розшифровуємо: БУВАЛЕЦЬ 1 зараз купує пиво, але подати його мають консерватору М’ясо та овочі, який прийде пізніше (якщо, звісно, він не піде стопами Гаррі і не заблукає дорогою), також БУВАЛЕЦЬ 1 пропонує шинкареві випити, той пропозицію приймає, але питиме трохи пізніше, коли звільниться. Все просто, справді! Але тільки якщо ви належите до цього особливого племені «пабістів», знаєте усі легенди, прізвиська, дотепи, шифри, абревіації та вам відомі жарти для своїх.

Коли ми з колегами ходили в наукові розвідки пабами, то з’ясували, що кожен має власну кодову систему, яка складається із жартів для своїх, прізвиськ, виразів та жестів. Так само, як і «метамова» у певних соціальних групах — у сім’ях, серед закоханих, однокласників чи співробітників, така втаємниченість розмов підкреслює та посилює соціальні зв’язки між постійними відвідувачами пабу. Також ця внутрішня метамова посилює та укріплює відчуття рівності поміж ними. Соціальний статус «поза» пабом не має тут ніякого значення: визнання та популярність у лімінальному світі базуються на зовсім інших критеріях — тут вас оцінюють за рисами характеру, дивацтвами та звичками. «М’ясо та овочі» з таким самим успіхом може бути і менеджером в банку, і безробітним муляром. Жартівливе прізвисько, яким його нагородили в пабі, свідчить про простацькі смаки і консервативні погляди на життя. У пабі його якраз за ці персональні пунктики й люблять, і з них же й підсміюються. Соціальний статус та професія тут ні до чого. «Гаррі» може бути і забудькуватим професором, і роззявкуватим сантехніком. Якби він був професором, то його б могли прозивати «Док» (якось мені довелося чути про сантехніка, якого, як на зло, прозвали «Сьорбало»). Та професія Гаррі — діло десяте, в пабі «Троянди та Корона» його люблять і піддражнюють за те, що він розтелепа.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Нет блага на войне
Нет блага на войне

«Тьмы низких истин мне дороже нас возвышающий обман…» Многие эпизоды Второй Мировой были описаны (или, напротив, преданы забвению) именно с этих позиций. С таким отношением к урокам трагического прошлого спорит известный историк Марк Солонин. В его новой книге речь идет именно о тех событиях, которые больше всего хотелось бы забыть: соучастии СССР в развязывании мировой войны, гибели сотен тысяч жителей блокадного Ленинграда, «Бабьем бунте» в Иванове 1941 года, бесчинствах Красной Армии на немецкой земле, преступлениях украинских фашистов…Автор не пытается описывать эти ужасы «добру и злу внимая равнодушно», но публицистическая страстность в изложении сочетается с неизменной документальной точностью фактов. Эта книга — для тех, кто не боится знать и думать, кто готов разделить со своей страной не только радость побед.

Марк Семёнович Солонин , Марк Солонин

История / Прочая документальная литература / Образование и наука / Документальное / Документальная литература