Читаем Стрімголов. Історія одного життя полностью

Коли я завітав до його невеликої квартирки на Крістофер-стрит поблизу річки, мене огорнула завіса смердючого й аж густого від диму повітря. Сам Карл, який раніше вирізнявся елегантністю, тепер був неголеним, розпатланим і брудним. На підлозі валявся нечистий матрац, а на поличці над ним стояли коробочки з пігулками. Жодних книг, жодних згадок про його читацьке й режисерське минуле. Мені здалося, що тепер його абсолютно не цікавлять інтелектуальна й культурна сфери життя. Він став наркоторговцем, говорив лише про наркотики й був переконаний, що ЛСД врятує світ. Погляд Карлових очей був тьмяним і фанатичним. Мене надзвичайно спантеличило й шокувало побачене. Що сталося з цим вишуканим, обдарованим, культурним чоловіком, з яким я познайомився усього три роки тому?

Мене охопив жах і, почасти, почуття провини. Чи ж не я відкрив йому світ наркотиків? Чи був я до певної міри відповідальний за цю руйнацію колись інтелігентної людської істоти? З Карлом я більше не зустрічався. Уже в 1980-ті роки я чув, що він, хворий на СНІД, повернувся до Німеччини помирати.

Коли я навчався в резидентурі Каліфорнійського університету, моя приятелька з Маунт-Зіона Керол Барнетт повернулася до Нью-Йорка на резидентуру з педіатрії. Після мого переїзду до Нью-Йорка наша дружба відновилася, і пізніми недільними ранками ми часто навідувалися до ресторану Барні Ґрінграса (прозваного «Осетровий король»), щоб поснідати копченою рибою. Керол виросла у Верхньому Вест-Сайді і змалку ходила до Барні, де вільно оволоділа розмовною ідиш, прислухаючись до балаканини мовою, що гула у крамниці й ресторані.

У листопаді 1965 року я щодня вживав величезні дози амфетаміну, а слідом увечері, не в змозі заснути — у не менших кількостях хлоральгідрат, що мав снодійну дію. Одного разу, коли я сидів у кафе, мною раптово оволодів найшаленіший обман почуттів, що я описав у «Галюцинаціях»:

Коли я помішував каву, вона зненацька позеленіла, а тоді стала рожевою. Я вражено підняв очі й побачив, що у відвідувача, який сплачував рахунок біля каси, величезна голова з хоботом, немов у слона. Мене охопила паніка, я шпурнув на столик п’ятидоларову банкноту і, перебігши через дорогу, вскочив в автобус. Проте видавалося, що всі пасажири мають гладкі білі голови, подібні до гігантських яєць, з величезними блискучими очима, що нагадували складні фасеткові очі комах — здавалося, вони рухаються ривками, що підсилювало враження про них як про моторошних позаземних істот. Я усвідомлював, що марю, що не можу зупинити процеси, що відбуваються у моєму мозку і що треба принаймні зовні зберігати самовладання — не панікувати, не волати й не впадати у кататонічний стан перед лицем потвор із комашиними очима, які оточували мене.

Коли я вийшов із автобуса, довколишні будівлі охопила хитавиця, і вони рухалися з боку в бік, немов прапори на сильному вітрі. Я зателефонував Керол.

— Керол, — тут же сказав я, щойно вона взяла слухавку. — Я телефоную попрощатися. Я божеволію, стаю психічно хворим, несповна розуму. Це розпочалося сьогодні вранці і стає дедалі гірше.

— Олівере! — вигукнула Керол. — Що ти зараз вживав?

— Нічого, — відповів я. — Саме тому я й так перелякався.

Керол на мить замислилася, а тоді запитала:

— А що ти якраз припинив уживати?

— Точно! — відповів я. — Вживав у величезних кількостях хлоральгідрат, а минулої ночі він закінчився.

— Олівере, ти — бовдур, — сказала Керол. — Вічно ти заходиш надто далеко. Ти заробив собі білу лихоманку.

Керол сиділа зі мною, доглядала, підтримувала мене упродовж усіх чотирьох днів безпам’ятства, коли мене накривала загрозлива хвиля галюцинацій і марень — ця жінка була єдиною стійкою у цьому хаотичному, розбитому на друзки світі.

Наступного разу я у паніці зателефонував їй через три роки — одного вечора зненацька відчув легку нудоту й запаморочення, а також безпричинне збудження. Я не міг заснути, стривожено зауваживши, як у мене на очах окремі ділянки шкіри змінюють забарвлення. Тоді я жив у квартирі милої літньої жіночки, яка роками боролася зі склеродермією — дуже рідкісним захворюванням, під час якого шкіра поступово ущільнюється й усихає, спричиняючи деформації кінцівок і часом вимагаючи їхньої ампутації. Марія страждала від цієї недуги понад п’ятдесят років і якось із гордістю сказала мені, що її випадок є прикладом найдовшого життя, відомого медицині за такого діагнозу. Коли посеред ночі мені примарилося, що шкіра змінює структуру, твердне й стає подібною до воску, мене пронизав здогад: у мене також склеродермія, «швидкобіжний» її різновид! Насправді я про таке ніколи не чув — склеродермія зазвичай характеризується найбільш млявим перебігом порівняно з іншими захворюваннями. Проте рано чи пізно завжди трапляється перший випадок тієї чи тієї недуги, тож я вирішив, що також вражу медичне товариство першим у світі проявом гострої форми склеродермії.

Я зателефонував Керол, і вона з чорним портфелем у руках прийшла мене оглянути. Вона поглянула на мене — я лежав із високою температурою, а шкіра була вкрита пухирями — і сказала:

Перейти на страницу:

Похожие книги

Психология и психотерапия семьи
Психология и психотерапия семьи

Четвертое издание монографии (предыдущие вышли в 1990, 1999, 2001 гг.) переработано и дополнено. В книге освещены основные психологические механизмы функционирования семьи – действие вертикальных и горизонтальных стрессоров, динамика семьи, структура семейных ролей, коммуникации в семье. Приведен обзор основных направлений и школ семейной психотерапии – психоаналитической, системной, конструктивной и других. Впервые авторами изложена оригинальная концепция «патологизирующего семейного наследования». Особый интерес представляют психологические методы исследования семьи, многие из которых разработаны авторами.Издание предназначено для психологов, психотерапевтов и представителей смежных специальностей.

Виктор Викторович Юстицкис , В. Юстицкис , Эдмонд Эйдемиллер

Психология и психотерапия / Психология / Образование и наука
100 способов найти работу
100 способов найти работу

Книгу «100 способов найти работу» можно уверенно назвать учебным пособием, которое поможет вам не растеряться в современном деловом мире.Многие из нас мечтают найти работу, которая соответствовала бы нескольким требованиям. Каковы же эти требования? Прежде всего, разумеется, достойная оплата труда. Еще хотелось бы, чтобы работа была интересной и давала возможность для полной самореализации.«Мечта», - скажете вы. Может быть, но не такая уж несбыточная. А вот чтобы воплотить данную мечту в реальность, вам просто необходимо прочитать эту книгу.В ней вы найдете не только способы поисков работы, причем довольно оригинальные, но и научитесь вести себя на собеседовании, что просто необходимо для получения долгожданной работы.

Глеб Иванович Черниговцев , Глеб Черниговцев

Психология и психотерапия / Психология / Образование и наука
1001 вопрос про ЭТО
1001 вопрос про ЭТО

Половая жизнь – это доказано учеными – влияет на общее психофизиологическое состояние каждого человека. Знания по сексологии помогают людям преодолеть проявление комплексов, возникающих на сексуальной почве.Людям необходима сексуальная культура. Замечательно, что мы дожили до такого времени, когда об интимной стороне жизни человека можно говорить без стеснения и ханжества.Книга «1001 вопрос про ЭТО», написанная Владимиром Шахиджаняном известным психологом и журналистом, преподавателем факультета журналистики МГУ им. М.В.Ломоносова, знакома многим по выступлениям автора по радио и телевидению и отвечает, на мой взгляд, требованиям сегодняшнего дня. Автор давно связан с медициной. Он серьезно занимался изучением проблем полового воспитания. Он связан деловыми и дружескими отношениями с рядом ведущих сексологов, сексопатологов, психиатров, педагогов, психологов и социологов. Его выступления на страницах многих газет и журналов создали ему вполне заслуженную популярность. Профессиональные качества позволили Владимиру Шахиджаняну написать книгу, общедоступную, понятную для массового читателя и одновременно серьезную и обоснованную с точки зрения достижений современной медицины.Верно отобраны вопросы – они действительно волнуют многих. Верно даны ответы на них.Как практик могу приветствовать точность формулировок и подтвердить правильность ответов с медицинской точки зрения. Прежнее издание «1001 вопросов про ЭТО» разошлось в несколько дней. Уверен, что и нынешнее издание книги хорошо встретят читатели.А. И. БЕЛКИН,доктор медицинских наук, профессор,Президент русского психоаналитического общества

Владимир Владимирович Шахиджанян , Владимир Шахиджанян

Здоровье / Семейные отношения, секс / Психология и психотерапия