Трохи відчайдушної слави

“Я не можу повірити, що інша я мала можливість не жити з тобою, але все одно вирішила це зробити”, - сказала Клео. “Я часто фантазувала про те, щоб не жити з тобою. Уяви, що не треба питати у Кіри чи вимикати світло! Ніяких ігрових автоматів, це для невдах! Ти можеш досягти більшого, якщо постараєшся! Все заради людства, дівчата!”

«Я так не говорила!»

«Але робила. Ти робила це, — сказала Клео. «Найкраща космічна фашистка-донощиця з усіх».

Кіра перестала сміятися. «Вибач».

«Чому? Я була такою ж, — сказала Клео. «Єдине, що мене розлютило, це те, що ти вмієш це краще за мене. Здається, деякі речі є універсальними константами. Це швидкість світла і як сильно я хочу тебе перемогти».

Кіра подивилася вниз. Вона нічого не могла сказати. Вони обоє хотіли спати, але жодна з них не зробила навіть маленького кроку до ліжка.

«Я постійно думаю про речі підновим кутом», — зрештою сказала Клео. «Ви розумієте, що я маю на увазі?»

— Так, — сказала Кіра. Вона знала. Урсі було п’ять років, коли її матір, іншу Марстон, у званні адмірала, якої Кіра ніколи не знала, убили. Урса спала в кімнатах Джоле з п’яти років. І Джоле спостерігав, як Кіра росла.

Кіра ненавиділа думати про такі речі.

«Вони назвали мене Клеопатрою», — сказала Клео, вдивляючись у свою бездонну криницю пам’яті. «Мені здається, це єдине незрозуміле ім’я африканської жінки в їх моторошному скандинавсько-римському пантеоні. Але мій тато вибрав Клео. Вона хрипко засміялася. «Боже, тепер я знаю, що це, мабуть, справді була важка проблема, намагатись вибрати між тим, щоб мати расистку у флоті, чи втратити військову породу. Я так боялася, що вони віддадуть мене в ясла. Весь час боялася. Був ще один темношкірий хлопець, який, я думаю, був моїм зведеним братом. На два роки старший, в групі Ягуарів. Його тут немає, наскільки я знаю. Його назвали Северус, звичайно». Побачивши нерозуміючий погляд Кіри, вона додала: «Боже, ти справді взагалі не читала історії до Першого контакту, чи не так? Септимій Северус. Чорний римський імператор. Їх було двоє».

«Ох, — сказала Кіра.

«Так. Я ніколи не говорила з ним. І тому ненавиділа тебе за те, що у тебе є брат, — сказала Клео. «Я ненавиділа тебе за все».

У Кіри заболіло в грудях. Вона сказала: «Мені шкода».

«А ти ненавиділа маджо за все інше», — сказала Клео. «Смішно. Перший рівень агоге, урок — вибрати цілі. І що ми зробили - ми вибрали пекло.

«Ти все ще… тут…» — сказала Кіра і замовкла, тому що Вал у своїх думках жахнулася від того, наскільки грубо Кіра поводилася. Вона ніколи не питала, чи Клео з бойової породи.

«Не схоже, правда?» – сказала Клео. «Я коли-небудь показувала тобі фото свого батька?»

«Ні».

«Ні, звичайно, і ти не знаєш. Він був в останній хвилі. Прямо перед тим, як протести нарешті набрали достатньо обертів, щоб війну припинили. Ти яке, третє покоління? Я друге».

«Я не знала, — сказала Кіра.

«Я не про це хочу сказати», — сказала Клео. «Тато мав ще два фути зросту і міг зламати залізний прут голими руками, але не це було головне. У його поколінні шукали почуття. Генетичну досконалість замість нанітних оновлень. Він міг чути крики кажанів, брати слід по запаху, бачити інфрачервоне й ультрафіолетове випромінювання — о, хочеш побачити фокус?»

Кіра, за підказкою, передала їй електрошокер і гаманець. Клео додала пакет м’ятних цукерок і м’ячик, який вона тримала в кишені, свій власний електрошокер і огидний бойовий ніж, якого Кіра ніколи раніше не бачила. Вона оголила його. «Це батька», — сказала вона, дивлячись на Кіру. «Дивись».

Вона підкинула м’ячик у повітря. А потім електрошокери, гаманець, монету, піхви, голий ніж: абсурдне випадкове коло предметів, ідеально жонгльованих. Серце Кіри було в роті, коли вона побачила, як лезо піднялося в повітря. Здавалося неможливим, щоб Клео не втратила палець. Але вона ловила й підкидала ніж, що перекидався, так, ніби він був не більш небезпечний, ніж стиснутий м’яч.

Кіра не наважувалася говорити. Клео засміялася з її виразу обличчя. Її руки рухалися. Раптом усе розлетілося в повітрі в усіх напрямках. Шокер і гаманець Кіри полетіли до неї один за одним, і вона змогла їх упіймати. Інші предмети були розкидані точно в кути або на ліжко, піхви опинилися в руці Клео. Вона підняла їх. Оголене лезо акуратно впало в них й ковзнуло на місце.

«Що за біс», — сказала Кіра, що також було реакцією Вал.