У 1970 чи 1971 році в Миколаєві була республіканська нарада, присвячена роботі дитячих садків у сільській місцевості. У ній брали участь представники ЦК, Міністерства освіти, заступники голів обласних рад трудящих, голови багатьох колгоспів України. Миколаївську область вибрали тому, що дитячі садки там у найкращому стані. Незадовго до цього показували створені дитячі садки, збудовані за спеціальними проектами будівлі. Проте коли готували нараду, то виявилося, що майже у всіх дитсадках немає ігрових майданчиків, немає ніякого обладнання та ігрових матеріалів. Матеріали негайно закупили, а обладнання для майданчиків замовили у концтаборах поблизу. В’язні і тут допомагали творити «потьомкінські села» соціалізму.
На підставі цих та інших численних фактів я зробив висновок, що у нас в країні створено нову форму експлуататорського суспільства.
Самвидав у ті часи був переважно художнім та філософсько-релігійним, і можливо, тому моя перша робота не була широко розповсюджена. Лише через декілька років я довідався, що цю роботу десь знайшли і дали за неї термін, бо там були надто різкі вислови. У всіх подальших працях я намагався висловлювати злу критику евфемістично: навіщо казати, що Андропов — бандит, і що за ним плаче Нюрнберґ, можна ж написати, що організація його антиконституційна, антирадянська і т. д. Сенс той самий, зате читачеві, може, дадуть менший термін.
На роботі у цей час було спокійно. Лабораторія шукала свою тематику, розпорошувалась на найрізноманітніші проблеми. Я все більше переконувався у тому, що математика явно поки що нездатна зробити істотний внесок у розвиток біології, медицини та психології.
Професор, що страждав від докорів сумління через свою буржуазність, познайомив мене з професором П. з Інституту фізіології.
П. вивчав китайські точки. Він розробив прилад, що вимірює їхні біопотенціали. Виявилось, що при захворюваннях внутрішніх органів у пов’язаних з ними точках спостерігається різке підвищення потенціалу. П. хотів розробити відповідну діагностику захворювань. Але якісь постійні перешкоди все сплутували. Виявилось, що потенціал у точках залежить від магнітних бур на сонці. П. попросив мене довести статистично, що такий зв’язок є. Я почав з того, що спробував перевірити, чи не є «чакри» часом енергетичними центрами за йогівськими теоріями — різновидом китайських точок чжень-цзю-терапії. І справді, вздовж спинного хребта ми знайшли 12 точок з підвищеним потенціалом, що відповідали чакрам.
П. дав мені дані за декілька років, дані про потенціали в різних точках і дані про магнітні бурі. Я зіставив їх і справді показав яскраво виражений кількісний зв’язок між цими даними (хоча сам матеріал був дуже хаотичний, і довелося вирішувати безліч проблем, аби його впорядкувати).
У цей час прийшла брошура корейського професора Кім Бон Хана про кенрак-систему. Починалась вона дуже кумедно. Під керівництвом мудрого Кім Ір Сена корейські вчені втілили в життя заклик вождя і об’єднали давньокорейські та сучасні наукові досягнення. Завдяки цьому вдалося знайти пояснення чжень-цзю-терапії. Виявилось, що окрім нервової, кровоносної та лімфатичної системи є ще 4-та провідна система, яка пов’язує між собою енергетичні центри організму — китайські точки. Кім Бон Хан доводив це з допомогою гістологічних зрізів. У брошурі наводились відповідні фотографії.
Я запалився і почав агітувати П. перевірити і розвинути ідеї корейців, щоб ми змогли спертись на нові дані у вивченні китайської та індуської давньої медицини. П. зауважив, що брошуру написано на вкрай низькому науковому рівні.
— Тим паче ви маєте все це перевірити.
Невдовзі відбулась Всесоюзна конференція з чжень-цю терапії. П. приїхав звідти у веселому настрої. Найновіші досягнення корейської соціалістичної фізіології виявились черговим блефом.
З фотографій не було видно нічого, треба було озброїтись діалектико-матеріалістичними окулярами, щоб помітити четверту провідну систему (як це сталося свого часу з О. Лепешинською, що побачила, як безклітинна речовина перетворюється на клітинну).
Конференція закінчилась сміхом, але партія заборонила публікувати висновки: це могло посварити СРСР з Кім Ір Сеном. А тут вже не до сміху.
У цей час неподалік від нас з’явилась суворо засекречена біокібернетична лабораторія, яку очолювали Кій і Колесников.
Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев
Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное