Читаем У карнавалі історії. Свідчення полностью

Я послався на те, що Овчаренко — негідник. І взагалі я не збирався відмовлятись від своїх поглядів.

Він став насміхатись з марксистських ілюзій.

— Я керую трьома сотнями комуністів. Це барани. Їм треба батіг, сильна рука. При владі мають бути математики, фізики, техніки. Тільки так Україна стане самостійною.

Батіг і сильну руку я прокоментував як гітлерівську ідею.

— А що, Гітлер хіба дурень був? Не все, що він говорив, дурне.

Суперечка стала безглузда.

— Ну що ж, прощай, утопісте. Ми ж вам допомогти хочемо.

Це було перше знайомство з партійним націоналістом-технократом. Згодом мені розповідали про такого ж партійного боса, тільки з маоїстським ухилом.


*


Якось Антономов зібрав усю нашу лабораторію і повідомив, що дирекція інституту вважає, що наші роботи неактуальні (тут вона мала рацію), і збирається лабораторію розпустити. Але є вихід. Президії Академії наук УРСР доручили розгорнути дослідження з космічної медицини, біології і психології.

Президія запропонувала нашому інституту взяти цю роботу. Глушков не має бажання цим займатись і тому хоче обмежити участь інституту в цій темі однією нашою лабораторією.

Антономов прочитав приблизний план роботи. Це був план для цілого інституту, і до нього було включено завдання, які явно не можна було виконати при сучасному рівні науки.

Я в’їдливо кинув:

— Треба Станіслава Лема запросити в лабораторію — в нього ідей багато.

Антономов пояснив, що є інший вихід — перейти в Інститут фізіології і зайнятись медициною.

Отже, тут — психологія, там — фізіологія.

Голосом незначної більшості обрали психологію.

Тематика виявилась таємна. Подали заяви у відділ кадрів на допуск. Антономов дав мені дуже похвальну характеристику. Але допуску не дали. Антономов запропонував працювати «негром», тобто виконувати ті чи інші завдання, не знаючи їхнього конкретного змісту.

Почався період перебудування роботи лабораторії, вивчення літератури з психології сприйняття, пам’яті, емоцій, уваги, волі і т. д.

Я запропонував взяти на роботу психолога.

Антономов запротестував:

— Ви ж знаєте, психологи нічого не розуміють і не вміють. Ви цілком справитесь з роллю психолога, ви ж математик.

Перше завдання Космічного центру було написати книжку про основи психології людини, про інженерну психологію і т. д. Розподілили розділи між усіма. Мені дістались сприйняття, пам’ять і увага. Часу на роботу було багато, і, як це буває звичайно, ми взялися вивчати питання за тиждень до здачі. Не бувши фахівцями з психології і не уявляючи, що важливо для космонавтики, з гори досліджень і теорій ми вибрали потрібне навмання, кожен на свій смак.

Здали. Прийшло нове завдання — майже те саме, але з вимогою математизувати, поглибити і розвинути попередню роботу.

Поглиблювали у такий самий спосіб — тобто виписували з книжок. Розвивали тим, що на ходу вигадували гіпотези і видавали їх за теорії.

Математизувати я не хотів. Довелось знов гостро сперечатися з Антономовим. Він погодився, що все це несерйозно, але треба рятувати лабораторію. Я відповів, що не можу ж я брати формули з неба, кожна нова формула має отримуватись після кропіткого психологічного дослідження. Він порадив якось приліпити мою формулу інформації. Від брехні аж нудило, але аргумент «добра лабораторії» подіяв — я приліпив свою формулу. Центр залишився задоволеним.

Нарешті спустили нове завдання — дослідити проблему складності тієї чи іншої роботи оператора (шофера, льотчика, космонавта і т. д.). Я намагався використати свої попередні роботи з інформації. Мій товариш за моїми рекомендаціями зробив прилад для експериментів за «складністю». У самому Центрі мали провести експерименти залежно від «складності» умов роботи (знижений тиск, нестача кисню, невагомість і таке інше). Я придумав формулу «складності», що годилась тільки для декількох обмежених дій оператора.

Майже всі розуміли, що ми допомагаємо медикам і біологам Космічного центру обдурювати Академію, яка обманює ЦК, який обманює народ…

З Центру прийшло нове завдання — придумати біологічну чи психологічну задачу, для якої була б потрібна електронно-обчислювальна машина в космічній ракеті. І це тільки для того, щоб у космос злетіла перша ЕОМ, радянська (американці все-таки і тут випередили, не знаю, з якою метою)!

Завдяки зв’язкам лабораторії з Центром відомі стали деякі подробиці подвигів радянських космонавтів. Виявилось, що загибель трьох космонавтів — на совісті уряду: він наполягав на визначеному терміні запуску ракети, коли запуск ще не підготували, не перевірили надійності системи. Вчені заперечували, але ж наука у нас партійна, і тому мета реклами вища за наукову мету.

Дізнавшись ці подробиці досягнень радянської космонавтики, я почав говорити Антономову, що ми не тільки допомагаємо брехати, а й беремо участь у підготовці загибелі нових космонавтів. Антономов захищався мляво, бо знав про все набагато краще за мене — у нього був допуск, а мені розповідали далеко не все.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище
Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище

Настоящее издание посвящено малоизученной теме – истории Строгановского Императорского художественно-промышленного училища в период с 1896 по 1917 г. и его последнему директору – академику Н.В. Глобе, эмигрировавшему из советской России в 1925 г. В сборник вошли статьи отечественных и зарубежных исследователей, рассматривающие личность Н. Глобы в широком контексте художественной жизни предреволюционной и послереволюционной России, а также русской эмиграции. Большинство материалов, архивных документов и фактов представлено и проанализировано впервые.Для искусствоведов, художников, преподавателей и историков отечественной культуры, для широкого круга читателей.

Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев

Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное
Русская печь
Русская печь

Печное искусство — особый вид народного творчества, имеющий богатые традиции и приемы. «Печь нам мать родная», — говорил русский народ испокон веков. Ведь с ее помощью не только топились деревенские избы и городские усадьбы — в печи готовили пищу, на ней лечились и спали, о ней слагали легенды и сказки.Книга расскажет о том, как устроена обычная или усовершенствованная русская печь и из каких основных частей она состоит, как самому изготовить материалы для кладки и сложить печь, как сушить ее и декорировать, заготовлять дрова и разводить огонь, готовить в ней пищу и печь хлеб, коптить рыбу и обжигать глиняные изделия.Если вы хотите своими руками сложить печь в загородном доме или на даче, подробное описание устройства и кладки подскажет, как это сделать правильно, а масса прекрасных иллюстраций поможет представить все воочию.

Владимир Арсентьевич Ситников , Геннадий Федотов , Геннадий Яковлевич Федотов

Биографии и Мемуары / Хобби и ремесла / Проза для детей / Дом и досуг / Документальное