Читаем У карнавалі історії. Свідчення полностью

Дівчина приїхала з села вчитись у місто, в технікум. На наступний день навчання однокурсник запропонував їй «переспати». Вона відмовилась. Через тиждень, після великої пиятики вона йому віддалась. Через день він привів товариша, і вдвох з товаришем вони з нею переспали. Потім по 5, 6, 7, і т. д. чоловік щодня. Слава про її «витримку» розійшлась по технікуму, потім по містечку. Пішло по 12–15 чоловік.

Приїхала до міста футбольна команда, і всі гуртом відвідали рекордсменку.

Нарешті в неї почали боліти статеві органи.

Якось у лісі до неї причепився цілий гурт — 10–12 осіб. Вона попросила:

— Мені боляче, не треба.

Хлопці стали насміхатись:

— Що, слабо?!

Підійшов ще один гурт, трохи менший, і виручив, відбив дівчину. Вона запропонувала вдовольнити їх іншими способами — і відтоді вже нікому не відмовляла.

Почались розлади нервової системи, все більше боліли статеві органи.

Прийшла в лікарню. Лікарі послали в міліцію.

Слідчий запитав її:

— А навіщо тобі це було треба? Невже так смачно?

— Не дуже.

Н. пояснила, що ця дівчина психічно нормальна, зовсім не німфоманка.

Тут впадає у вічі не лише «з нудьги», а й те, що за всі шість місяців цієї епопеї не знайшлось жодної людини, яка б нею зацікавилась не сексуально і допомогла б облишити розпусту, що загрожувала здоров’ю. Весь технікум, все містечко знало — або мовчали, або «користувались».

І ще елемент «об заклад», елемент рекорду, немає значення, якого: хто далі плюне, хто більше з’їсть, хто більше… Це також від духовної порожнечі — спорт рекордів.

Я запитав у Н., чому зростає злочинність у СРСР.

— Розумієте, у нас же немає статистики і наукового статистичного аналізу злочинності, навіть у мене, спеціаліста. Але за моїми спостереженнями у розпусту найчастіше кидаються дівчата без батька чи матері.

— Це несерйозне пояснення. Сирітство може пояснити тільки незначний відсоток злочинності, тим більше, що у цих випадках сирітство лише один з чинників, і не головний. Мають бути більш загальні причини. Ви марксистка і тому не можете не шукати соціальних причин. На них, зокрема, вказує якісна тотожність зростання злочинності у США і в СРСР.

— Причини у них і у нас різні. Я не думаю, що соціальні причини пояснюють радянську злочинність.

Приблизно через півроку після наших суперечок з’явилась стаття у «Новом мире». Розглядались різні теорії злочинності у західних вчених. Кожен розділ-«теорія» починався з відповідної цитати Достоєвського із «Злочину й кари». Автор доводив, що жодна з теорій не пояснює загального в злочинності, обмежуючись окремим.

Мене здивувало, що основної ж думки Достоєвського, тобто «Якщо Бога немає, то все дозволено», автор не навів. Як мені здається, оце ось «Бога немає» і є основна причина зростання злочинності у всьому світі. Ніцше писав колись про те, що Бог помер, але звістка про це не дійшла до наших вух. До жменьки інтеліґентів вона дійшла вже в його часи. Зараз же ця звістка просочилась у народні глибини. Бог помер, а нічого гідного Бога не створено.

У нас у СРСР для мас упродовж якогось часу Бога заміняла ідея «будівництва комунізму». Тепер в неї або зовсім не вірять, або вірять за звичкою, цілком суміщаючи її із своїм аж ніяк не соціалістичним життям.

Є, звичайно, й інші причини. Фальш моральних закликів керівників, розрив у розподілі благ, дрібнобуржуазна психологія, хамська культура, тобто напівосвіченість. Злочинність дітей верхівки — «з жиру казяться»; внизу — заздрість до верхівки, протест проти гніту, рабської, беззмістовної праці, брак серйозних захоплень, якими можна заповнити дозвілля.

Зростання алкоголізму, наркоманії, психічних захворювань — ще один фактор.

Але всі вони спрацьовують на одному спільному тлі, на загальній основі — немає основ для моральних табу.

Я часто сперечався з тими, що молодші за нас, про те, що можна, чого не можна. Довести, що якесь табу має сенс, майже неможливо. Декого рятує моральна інтуїція. Але вона закладається в ранньому дитинстві. Коли навіть вона і є, то напівосвіченість дає змогу розумові зруйнувати табу, що спирається на моральну інтуїцію.

Основа для моралі більшості — поліція замість Бога, тобто страх перед покарою. Але цього страху замало. Коли юнак потрапляє у табір за легкий злочин, скоєний випадково чи напідпитку, то з табору він найчастіше виходить вже свідомим злочинцем. Тому рецидивістів стає більше. Табір, тюрма — це школа злочинів, розпусти — щонайдикішої, наркоманії і т. д.

Зростання злочинності правило мені за найголовніший аргумент — і щоб відстояти конечну потребу мати ідейну позицію, брати активну участь у самвидаві, і проти захисників існуючого ладу. Для останніх я підкреслював тотожність процесів розвитку злочинності у СРСР і на Заході, що свідчить про глибшу спільність радянської і капіталістичної системи, — спільність, яка підтверджує, що це два різновиди одного суспільства.


*


Перейти на страницу:

Похожие книги

Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище
Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище

Настоящее издание посвящено малоизученной теме – истории Строгановского Императорского художественно-промышленного училища в период с 1896 по 1917 г. и его последнему директору – академику Н.В. Глобе, эмигрировавшему из советской России в 1925 г. В сборник вошли статьи отечественных и зарубежных исследователей, рассматривающие личность Н. Глобы в широком контексте художественной жизни предреволюционной и послереволюционной России, а также русской эмиграции. Большинство материалов, архивных документов и фактов представлено и проанализировано впервые.Для искусствоведов, художников, преподавателей и историков отечественной культуры, для широкого круга читателей.

Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев

Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное
Русская печь
Русская печь

Печное искусство — особый вид народного творчества, имеющий богатые традиции и приемы. «Печь нам мать родная», — говорил русский народ испокон веков. Ведь с ее помощью не только топились деревенские избы и городские усадьбы — в печи готовили пищу, на ней лечились и спали, о ней слагали легенды и сказки.Книга расскажет о том, как устроена обычная или усовершенствованная русская печь и из каких основных частей она состоит, как самому изготовить материалы для кладки и сложить печь, как сушить ее и декорировать, заготовлять дрова и разводить огонь, готовить в ней пищу и печь хлеб, коптить рыбу и обжигать глиняные изделия.Если вы хотите своими руками сложить печь в загородном доме или на даче, подробное описание устройства и кладки подскажет, как это сделать правильно, а масса прекрасных иллюстраций поможет представить все воочию.

Владимир Арсентьевич Ситников , Геннадий Федотов , Геннадий Яковлевич Федотов

Биографии и Мемуары / Хобби и ремесла / Проза для детей / Дом и досуг / Документальное