Читаем ?уащхьэмахуэ, Махуэгъэпс полностью

– Ц?ык?ук?э ц?ык?укъым, ди Нуцэ хуэдизщ…

– Щ?эгъэк?ыж, къэк?уамэ! А ?еижьым и зэранщ уи адэр зыдэса хьэблэм дамыгъэхьэжу мы псыхъуэм дыкъызэрыдэт?ысхьар.

– И закъуэу к?уэжыфыну си ф?эщ хъуркъым.

– Нуцэ егъэшэж.

– Нуцэ!

Нуцэр унэм щ?эпк?ыжри бзэхащ. Майе щ?ыбагъ пэшымк?э щ?ыхьэри п?экум ис фызыжь нащхъуэм и пащхьэм иуващ…

– Сыт укъыщ?ызэплъыр? Хьэм укъихуа мыбы нэс? – фызыжьыр антыхэбзэк?э шхыдэурэ, нэмыцэбзэм тохьэж, Майе зэхих бзэ мыц?ыхум и тхьэк?умэр тегъэхуауэ йода?уэ, ф?эгъэщ?эгъуэнщ. Фызыжьыр антыхэбзэм тохьэж: – Уи анэр дахэщ, уэ абы зык?и урещхькъым…

– Зык?и урещхькъым… – Майе зэхихар же?эж, фызыжьым и къэпсэлъык?эм зыпищ?ыжурэ.

– Уи ?уэху тэмэму п?эрэ уэ ?ейм? – фызыжьым и нит?ыр къытриубыдауэ къыздеплъым, Майе абы нэхъри бгъэдок?уатэри, и щхьэр и куэщ?ым ирелъхьэ. Фызыжьым хуэмурэ и ?э ижьыр къе?этри, Майе и щхьэм къыделъэ.

– Мыр сыт? Уешауэ ара? Къак?уэ-т?э, зыгъэпсэху.

Майе гъуэлъып?эм допщейри фызыжь нащхъуэм бгъэдот?ысхьэ. Унэжь ц?ык?ум щопсэу зэрылъхузэрып? ц?ыхубзищыр: анэшхуэр, и пхъур, и пхъурылъхур. Нэхъ тхьэмыщк?эу къуажэм дэс унагъуэхэм ящыщщ. Я л?ыжьыр зэрыл?эрэ зыкъом щ?ащ. Жэм закъуэ я?эти, яхуэмыгъашхэу ящэжащ. Гъунэгъухэри зэхуэдэу къахущыткъым. Хэти къадо?эпыкъу, хэти «нэмыцэщылъхущ» жа?эри, ?умпэм къащ?. Я л?ыжьыр зауэм щыгъуэ нэмыцэм ящ?ыгъуу дэк?ри, ?эджэ дэк?ауэ къигъэзэжащ, нэмыцэ фызрэ хъыджэбз ц?ык?урэ щ?ыгъуу. Фызым и ц?эр Ребеккэт, и л?ыр Бэкэк?э еджэрт. Пагуэ балигъып?э иуват абы щыгъуи, нэмыцэм ягуэтар къуажэм къыдагъэт?ысхьэж мыхъуну псалъэмакъ къи?этащ. Бзэгу ихьу и адэр нэмыцэм езыгъэубыдар а л?ыр арауэ зэхихат. Арщхьэк?э, гущ?эгъу зыхэлъ я къуажэгъухэм къахэк?ри, унагъуэм къащхьэщыжу къэуващ. Хьэблэ зыдэсам дэт?ысхьэжу къыхуамыда щхьэк?э, псыхъуэм деж щ?ы к?апэ къыщратащ. Унэ щхьэгуэжь ц?ык?у ирищ?ыхьри щыпсэуащ л?эжыху. Нэмыцэ фызым антыхэбзэ зригъэщ?ащ. Унэгъащ?эу къабгъурысхэм абы Нащхъуэ къыф?ащащ. Бзэгуцэмрэ нэмыцэмрэ я пхъур пасэу дэк?уэри къик?ыжат, хъыджэбз ц?ык?у щ?эсу. Нуцэ илъэсищ щыхъум, бзэгуцэр Бахъэсэныжь итхьэлащ, и хьэдэр ерагъыу къагъуэтыжри щ?алъхьэжащ. Нащхъуэ и л?ыр макък?э игъеятэкъыми, «зэрынэмыцэ дыдэ» жа?ащ гъунэгъу фызхэм, «гу быдэ» кърагъэк?ыу. Абы ипэк?э зэм Нащхъуэ, зэм нэмыцэ жа?эу щытати, Нащхъуэ ц?эр «трахыжри», нэмыцэ къудейк?э еджэ хъуащ. И пхъум зэреджэр «нэмыцэм ипхъу» е «нэмыцэм къилъхуа».

Ребеккэ антыхэл?ым щ?ыгъуу Кавказым нэс къэк?уэну арэзы щ?эхъуар зеиншэт, и унагъуэр зауэм хэк?уэдати арат. Иджы фызабэу къэнащ. Сытыт гъык?э, бжэк?э? Л?ар къэтэджыжынутэкъым, езыр яф?эгуэныхь хъуми, зыри къыхуащ?энутэкъым. Зэрыпсэунур дауэ? И пхъур колхозым хэтщи, къратыр мащ?эщ, и сабий закъуэр нац?эрыфэ хъужауэ уэрамым дэтщ. Лъэ?уак?уэ хыхьэу факъырэ?ус къыхиха папщ?э, Нуцэ ?энэщ?у къэк?уэжыркъым – зыгуэрхэр къыщ?еу?ук?. Зэуэрейщ, и щхьэцыр яупсри, сыт щыгъуи к?эщ?щ, и лъэгуажьит?ыр теуда зэпытщ. Щ?алэ ц?ык?ухэм яхэтурэ, и щхьэм къыщхьэщыжыф хъуащ. Нэмыцэ щылъхук?э къеджэрт, ауэ апхуэдэхэм щхьэк?э Нуцэ къик?уэтынутэкъым.

Ребеккэ ?эрыгъадэ маршынэ и?ащ, фызхэм яхуэдэрт, дыпщ?эу шатэ, джэдык?э къари?ыхырт, ахъшэ т?эк?у къыщыпэк?уи къэхъурт. Маршынэр ф?адыгъуащ. Зыдыгъуари ищ?эрт, ауэ къытрихыжыну хулъэк?ынутэкъым – къуажэ советым нэмыцэ фызым пщ?э щи?этэкъым, къуажэдэсхэрати, яхуэтхьэусыха щхьэк?э, зыми къаф?э?уэхуакъым. Мыбы лей къытохьэ жи?эу псэ зы?ут къыщымыувым, и ?эрыгъадэ маршынэр зыдыгъуахэм нэмыцэбзэк?э тебжаи, ебгаи – унагъуэм зэдыщ?эк?ыу фэрэк? къатек?эри, фэрэк?напэу къэнащ. Ребеккэ къищ?ат и маршынэр бэзэрым яхьу зэращар. Къедыгъуари щ?егъуэжат, и пхъуищыр ямышэу къыщыдэнэжк?э, щ?егъуэжынтэкъэ. Хэт фэрэк?напэ хуейр? Удахэу уашарэт.

Пагуэхи ебгат нэхъ гуащ?эжу. Абы и зэранщ щ?ыф? дыдэ зэрылъ щ?ап?эм ирамыгъыт?ысхьэжу Ребеккэрэ и л?ымрэ псыхъуэ мывалъэр псэуп?э зэращ?ар. Я щ?ап?эжьым исыжамэ, щ?ым сыт хищ?эми, къэк?ынут, а хьэблэм дэсхэри зи ?уэху нэхъ хуэщ?ат. Дыгъуэрабзу къуажэм дэсыр псыхъуэмк?э нэхъ къэк?уэрейщи, Ребеккэ джэдкъазри хадэм зэрыщы?эбэ ?эмэпсымэри ф?адыгъу. А псор зи лажьэ Пагуэ и пхъур къак?уэри къыбгъурыт?ысхьащ.

– Нэкъиц?эфт, сыт укъыщ?ызэплъыр? Уи анэ дахэ дыдэми уи адэжьми уарещхькъым. Дэнэ уэ укъыздик?ар?

…Хъыджэбзхэм псы яхьу хьэблэм щагъэзэжам, пшапэ зэхэуэгъуэт. Улэ къапэплъэу уэрамыщхьэм тетт. Майе щимылъагъум, и фэр зэщ?эк?ащ. Псым ирагъэхьамэ?!

– Щ?алэжь ц?ык?у гуэрым и гъусэу ежьэри, деджэк?э къытхуигъэзакъым.

– Хэтхэ я щ?алэ ц?ык?у?

– Хъыджэбз ц?ык?ут ар! Сырыхубзэу, псыхъуэмк?э дэсщ! Нэмыцэм и пхъур!

Унэм щ?элъэдэжри Жануэс жри?ащ Майе къилъыхъуэну псыхъуэмк?э зэрык?уэр. Щ?эупщ?эурэ къигъуэтащ, к?ыф? зэхэту нэсащ Ребеккэ и унэм. Майе жеяуэ ирихьэл?ащ, къыхуэгъэушыртэкъым, къызэщыурти жеижырт. ?эпл?эк?э къищтэри кърихьэжьащ. Уэрамдэк? защ?эт, хадэу ек?уэк?ыу, жэщ к?ыф?ым зытеувэр имылъагъуу, лъапэрапэу. Къэувы?эм, зигъэпсэхум, ежьэжурэ, къак?уэрт. Кхъэм пэзанщ?э щыхъу дыдэм Майе къэушри, и анэр къиц?ыхужакъым, здэщы?эри къыгуры?уэртэкъым – шынащ, зы?эщ?иудыну ныкъуэкъуащ. Сабийр гъым, и анэри дэгъыу, ерагъыу къэсыжахэщ. Жануэс куэбжэпэм ?утт.

II

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сердце дракона. Том 8
Сердце дракона. Том 8

Он пережил войну за трон родного государства. Он сражался с монстрами и врагами, от одного имени которых дрожали души целых поколений. Он прошел сквозь Море Песка, отыскал мифический город и стал свидетелем разрушения осколков древней цивилизации. Теперь же путь привел его в Даанатан, столицу Империи, в обитель сильнейших воинов. Здесь он ищет знания. Он ищет силу. Он ищет Страну Бессмертных.Ведь все это ради цели. Цели, достойной того, чтобы тысячи лет о ней пели барды, и веками слагали истории за вечерним костром. И чтобы достигнуть этой цели, он пойдет хоть против целого мира.Даже если против него выступит армия – его меч не дрогнет. Даже если император отправит легионы – его шаг не замедлится. Даже если демоны и боги, герои и враги, объединятся против него, то не согнут его железной воли.Его зовут Хаджар и он идет следом за зовом его драконьего сердца.

Кирилл Сергеевич Клеванский

Фантастика / Самиздат, сетевая литература / Боевая фантастика / Героическая фантастика / Фэнтези