Читаем Убивчий білий полностью

Але не тільки це тривожило Робін. Вранці її збудив сумбурний сон, де фігурувала темна постать на тонких підборах — Шарлотта Росс. Робін упізнала Шарлотту, щойно побачила її на прийомі. Вона дуже старалася не дивитися на колишніх заручених, поки ті розмовляли, злилася на себе за гостру цікавість до їхніх стосунків; і все ж поки Робін ходила від гурту до гурту, безсоромно влазячи в розмови в пошуках невловимої Елспет Кертис-Лейсі, очі її шукали Страйка й Шарлотту, а коли ті разом пішли з прийому, у шлунку виникло неприємне відчуття — ніби вона опинилася в ліфті, що падає.

Прийшовши додому, вона думала тільки про це і почулася винною, коли з кухні вийшов Метью з бутербродом. Робін здалося, що він нещодавно зайшов додому. На зелену сукню він кинув оцінний погляд, дуже схожий на Кінварин. Робін рушила повз нього до сходів на другий поверх, але Метью заступив їй дорогу.

— Робін, ну годі. Будь ласка. Поговорімо.

І вони пішли до вітальні й поговорили. Втомившись лаятися, Робін вибачилася за те, що образила Метью, не прийшовши на крикет і забувши надягнути обручку на святкування річниці. Метью натомість уголос пожалкував про те, що наговорив під час сварки в неділю,— і надто про закид, ніби в Робін немає досягнень.

Робін здавалося, що вони рухають шахові фігури по дошці, яку трусить першими поштовхами землетрусу. «Вже запізно. Ти ж розумієш, що все це уже не має значення?»

Та коли розмову було закінчено, Метью спитав:

— То між нами все добре?

— Так,— відповіла Робін.— Усе нормально.

Метью підвівся, простягнув руку і допоміг їй встати з крісла. Робін видушила з себе усмішку, а тоді Метью поцілував її — міцно, в губи, і почав стягувати зелену сукню. Робін відчула, як рветься тканина біля блискавки, та коли почала протестувати, Метью знову уп’явся в її губи.

Вона розуміла, що може його спинити — знала, що він чекає, щоб вона його спинила. Метью її випробовував бридким і підступним чином, а потім скаже, що нічого такого не робив, що він тут жертва. Робін ненавиділа його за таку поведінку і десь у глибині душі хотіла бути такою жінкою, яка може подолати свою відразу і відгородитися від власної неохочої плоті. Але вона занадто довго й запекло билася за владу над власним тілом, щоб отак його зрадити.

— Ні,— мовила вона і відштовхнула Метью.— Я втомилася.

— Атож,— відповів він.— Я теж.

І вийшов з кімнати, лишивши Робін з відчуттям холоду на спині, там, де порвалася зелена сукня.

Ну де в біса той Страйк? Уже п’ять хвилин по дев’ятій; Робін прагнула мати товариство. Також вона хотіла знати, що сталося, коли Страйк пішов з прийому разом з Шарлоттою. Будь-що згодиться — тільки б не сидіти тут з думками про Метью.

І думка ніби викликала його — задзвонив телефон.

— Вибач,— сказав Страйк, не давши їй почати.— Підозрілий пакунок на станції «Грін-парк». Застряг у вагоні на двадцять хвилин, щойно піймав сигнал. Буду так скоро, як тільки зможу, але, можливо, доведеться тобі почати без мене.

— О Боже,— мовила Робін, заплющивши утомлені очі.

— Вибач,— повторив Страйк.— Я вже їду. Власне, є що розказати тобі. Вчора ввечері сталася дивна штука... о, зажди, наче поїхали. Скоро побачимося.

Він повісив слухавку й зоставив Робін наодинці з перспективою сам на сам зіткнутися з першим виверженням Чизвеллового гніву. Та ще й не полишало безформне відчуття страху й журби, що йшло від постаті граційної чорнявої жінки, яка мала перед Робін фору в шістнадцять років знань і спогадів у всьому, що стосується Страйка. Робін сказала собі, що це не має значення,— Боже, та їй вистачає проблем і без думок про Страйкове особисте життя, яке до неї не має жодного стосунку...

Раптом вона відчула, як поколює губи, які Страйк випадково поцілував, коли прощалися під шпиталем. Ніби для того, щоб змити це відчуття, Робін допила залишки кави, підвелася і вийшла з кав’ярні на пряму широку вулицю, обабіч якої тягнулися однакові ряди будинків дев’ятнадцятого сторіччя.

Ішла швидкою ходою — не тому, що поспішала отримати удар Чизвеллового гніву й розчарування. Просто активність допоможе розвіяти незручні думки.

Дійшовши до лискучих чорних дверей Чизвеллового помешкання точно вчасно, Робін кілька секунд почекала — на той раз, якщо в останню мить нагодиться Страйк. Але той не прийшов. Тож Робін зібралася на думці, піднялася трьома чистими білими сходинками і постукала у двері, які виявилися незамкненими і прочинилася на кілька дюймів. Нерозбірливий чоловічий голос щось гукнув — мабуть, «заходьте».

Робін увійшла до маленького темного коридору, зайнятого головно крутими сходами. Оливково-зелені шпалери були пошарпані, подекуди облізли. Причинивши двері, як було, Робін покликала:

— Пане міністре?

Він не відповів. Робін тихо постукала у двері праворуч і відчинила їх.

Час застиг. Сцена увірвалася в Робін, пробилася крізь зіниці у не готовий до такого мозок. Шок лишив її стояти у дверях, рука завмерла на клямці, губи розтулилися. Робін намагалася осягнути побачене.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Один неверный шаг
Один неверный шаг

«Не ввязывайся!» – вопил мой внутренний голос, но вместо этого я сказала, что видела мужчину, уводившего мальчика с детской площадки… И завертелось!.. Вот так, ты делаешь внутренний выбор, причинно-следственные связи приходят в движение, и твоя жизнь летит ко всем чертям. Зачем я так глупо подставилась?! Но все дело было в ребенке. Не хотелось, чтобы с ним приключилась беда. Я помогла найти мальчика, поэтому ни о чем не жалела, однако с грустью готова была признать: благими намерениями мы выстилаем дорогу в ад. Год назад я покинула родной город и обещала себе никогда больше туда не возвращаться. Но вернуться пришлось. Ведь теперь на кону стояла жизнь любимого мужа, и, как оказалось, не только его, а и моего сына, которого я уже не надеялась когда-либо увидеть…

Наталья Деомидовна Парыгина , Татьяна Викторовна Полякова , Харлан Кобен

Детективы / Крутой детектив / Роман, повесть / Прочие Детективы
На службе зла
На службе зла

Робин Эллакотт получает с курьером таинственный пакет – в котором обнаруживается отрезанная женская нога.Ее начальник, частный детектив Корморан Страйк, не так удивлен, но встревожен не меньше. В его прошлом есть четыре возможных кандидатуры на личность отправителя – и каждый из четверых способен на немыслимую жестокость.Полиция сосредоточивает усилия на поиске одного из этих четверых, но Страйк чем дальше, тем больше уверен, что именно этот подозреваемый ни при чем. Вдвоем с Робин они вынуждены взять дело в свои руки и погрузиться в пучины исковерканной психики остальных троих подозреваемых. Но таинственный убийца наносит новые удары, и Страйк с Робин понимают, что их время на исходе…«На службе зла» – дьявольски увлекательный роман-загадка со множеством неожиданных сюжетных поворотов, а также – история мужчины и женщины, пребывающих на перепутье как в профессиональном плане, так и в том, что касается личных отношений.

Джоан Роулинг , Роберт Гэлбрейт

Детективы / Крутой детектив / Прочие Детективы
Аквариум с золотыми рыбками
Аквариум с золотыми рыбками

Лоуренс Гоуф — автор серии полицейских романов о детективах Джеке Уиллоусе и Клер Паркер, которые с блеском раскрывают самые запутанные и страшные преступления.Его роман «Аквариум с золотыми рыбками» получил приз общества «Детективные писатели Канады» как лучший первый роман. «Смерть на рыболовном крючке», «Горячие дозы» завоевали премию Артура Эллиса за лучший детективный роман года, а триллер «Песчаная буря» — премию «Канадский автор».В романе «Аквариум для золотой рыбки» судьба всерьез решила проверить стойкость жителей канадского города Ванкувера, ниспослав на их головы не только затянувшиеся проливные дожди, но и куда более серьезное, страшное испытание — маньяка-убийцу, хладнокровно расстреливающего из мощной винтовки мужчин и женщин, пожилых и молодых, белых и цветных, простых обывателей и даже полицейских. Кто этот человек, объявивший войну целому городу?Романы предлагаемого сборника публикуются на русском языке впервые.

Лоуренс Гоуф

Крутой детектив