Українські жінки у горнилі модернізації

2. Білівненко C. М. Радянська жінка в умовах Другої світової війни // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету / C. М. Білівненко, Р. Л. Молдавський, Н. О. Соляник. — Запоріжжя, 2012. — Вип. XXXII. — С. 256–263.

3. Бурдс Дж. Сексуальне насильство в Європі під час Другої світової війни (1939–1945) // Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства / За наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко і О. Кісь. — Київ: ТОВ «Арт-книга», 2015. — С. 278–306.

4. Гінда В. Жіноче тіло як один з ресурсів виживання на окупованих нацистами територіях [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.historians.in.ua/index.php/zabuti-zertvy-viyny/979-volody-myr-hinda-zhinoche-tilo-iak-odyn-iz-resursiv-vyzhyvannia-na-okupo-vanykh-natsystamy-terytoriiakh

5. Заболотна Т. Життя та побут міського населення напередодні та в роки окупації (1941–1944 рр.) // Україна в Другій світовій війні: Погляд з XXI століття. Історичні нариси / Під ред. В. А. Смолія та ін. — К. : Наукова думка, 2011. — Кн. 2. — С. 7—43.

6. Лауер В. Творення нацистської імперії та Голокост в Україні. — К. 2010. — 368 с.

7. Лисенко О. Повсякденна історія війни: методологічні нотатки // Сторінки воєнної історії України : Зб. наук. ст. — Вип. 13. — К., 2010. — С. 8-22.

8. Пастушенко Т. Будні нацистської окупації України у спогадах колишніх остарбайтерів // Сторінки воєнної історії України : Зб. наук, статей / Відп. ред. В. А. Смолій. — НАН України. Ін-т історії України. — Вип. 11. — К., 2008.

9. Подольський А. Єврейські жінки України у період Голокосту і нацистської оккупації (1941–1944 рр.): спроба дослідження трагічної долі // Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства / За наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко і О. Кісь. — К. : ТОВ «Арт-книга», 2015. — С. 219–230.

10. Стяжкіна О. «Окуповані» жінки : чинники, ресурси та стратегії виживання // Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : Гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства / За наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко і О. Кісь. — К. : ТОВ «Арт-книга», 2015. — С. 185–195.

11. Україна в Другій світовій війні. Погляд з XXI століття. Історичні нариси / За ред. В. А. Смолія та ін. — К. : Наукова думка, 2011. — Кн. 1.

Розділ 11 Українки-політв’язні в таборах ГУЛАГу: вижити означає перемогти Оксана Кісь

Масові політичні репресії сталінських часів — одна з найбільш трагічних сторінок історії України XX століття. Пік політичних переслідувань — за масовістю та за рівнем жорстокості — припадає на кінець 1930-х років і триває до смерті диктатора у 1953 році. Головне Управління Таборів (ГУЛАГ) — спеціальну структуру для виконання покарань — було створено ще у 1929 р. за особистим наказом Й. Сталіна. Загальна кількість громадян, які зазнали репресій у вигляді позбавлення волі чи значного її обмеження на порівняно великі терміни за період від 1920-х до 1953 р. становить не менше 25–30 млн осіб.

Від 1939 р. стало зростає частка політв’язнів — у 1946 р. вони становили 60 % ув’язнених. Водночас відбувалося збільшення кількості українців у ГУЛАГу: перед війною їхня частка становила близько 14 %, але вже на початку 1950-х років кожен п’ятий в’язень ГУЛАГу був українцем. У той самий час змінювався і гендерний склад ув’язнених: у 1941 р. жінки становили 7,6 % загальної кількості невільників, до літа 1944 р. їх було вже 26 %, а на 1 січня 1945 р. частка жінок сягнула 30,6 %.

Жінки були не лише серед в’язнів ГУЛАГу, а й серед тих, хто працював у цій системі. Характерно, що частка жінок по обидва боки колючого дроту зростала синхронно. Через те що під час війни на фронт було мобілізовано значну кількість основних кадрів таборів та колоній, їхні робочі місця заступили інваліди та жінки. У 1944 р. частка жінок, які працювали на адміністративних та господарських посадах у таборах і колоніях, становила 31 %. У той самий час серед службовців ГУЛАГу 12 % становили українці.