Читаем Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 полностью

Ф. 124. Министерство юстиции Российской империи.

Ф. 541. Д.Н. Вертун.

Ф. 579. П.Н. Милюков.

Ф. Р-6121. Д.Н. Вертун.

Ф. Р-7050. Украинское пресс-бюро в Лозанне.

Российский государственный исторический архив (РГИА)

Ф. 821. Департамент духовных дел иностранных исповеданий МВД.

Ф. 909. Д.Н. Вертун.


Государственный исторический архив Чувашской Республики (ГИАЧР)

Ф. 359. Ядринский уездный исправник.


Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України, відділ рукописів (ВР ЛННБУ)

Ф. 9. Окремі надходження.

Ф. 11. Барвінські.

Ф. 48. Заклинські.

Ф. 57. Іван Калинович.

Ф. 66. Осип Маковей.


Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ)

Ф. 146. Галицьке намісництво.

Ф. 309. Наукове товариство ім. Шевченка.

Ф. 359. Назарук Осип.

Ф. 360. Старосольський Володимир-Степан.

Ф. 362. Студинський Кирило.

Ф. 368. Томашівський Степан.

Ф. 372. Охримович Володимир.

Ф. 382. Романчук Юліан.

Ф. 391. Українська культурна рада у Відні.

Ф. 395. Бюро культурної допомоги для українського населення окупованих земель.

Ф. 397. Український крайовий комітет помочи для виселенців.

Ф. 440. Загальна українська національна рада, м. Відень.

Ф. 581. Колекція документів про діяльність урядів та армій Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Ф. 645. Канцелярія Перемишльського губернатора.

Ф. 746. Українська парламентська репрезентація в Австрійському парламенті.

Ф. 779. Редакція української газети «Діло».


Archiwum akt nowych w Warszawie (AAN)

Akta Juliusza Twardowskiego.

Kolekcja opracowari і odpisow dokumentow dotycz^cych stosunkow Polski z Litw^, Lotw^, Rosyjsk^ Republik^ Radzieck^, Ukraine

Archiwum Narodowe w Krakowie (ANK)

Naczelny Komitet Narodowy.


Опубликованные документы

Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження: У 3 т. Львів, 2002.

Антін Крушельницький – письменник, публіцист, педагог. Львів, 2002.

«Вся его работа проникнута крайней враждой по отношению к России». Документы, письма, свидетельства современников об униатском митрополите Галицком Андрее Шептицком. 1914–1917 гг. // Исторический архив. 2002. № 2. С. 103–128; № 3. С. 41–92.

Вячеслав Липинський. Архів. Т. 7. Листа Осипа Назарука до Вячеслава Липинського. Філяделфія, 1976.

З листів полк. Дмитра Вітовського. Матеріяли до історії Легіону УСС ІІ Літопис Червоної Калини. 1937. Ч. 2. С. 4–8.

За волю України. Історичний збірник УСС. 1914–1964. Нью-Йорк, 1967.

Записка А.Ю. Геровского по вопросам «украинскому», аграрному и религиозному в Червонной Руси II Библиотека журнала «Русин». 2016. № 2(5). С. 7—18.

Західно-Українська Народна Республика. 1918–1923. Документи і матеріали. У 5 т., 8 кн. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001–2012.

Заяви і приреченя представників і мужів державних Австрії і Німеччини в справі конфіґуранції українських земель по війні – занятих від початку війни до жовтня 1916 // Об’єднання. Неперіодичні збірники статтей на теми політичні, економічні й культурні. Кн. 1. Відень, 1924. С. 88–92.

Збожна О.М. Іван Пулюй. Листи. Тернопіль, 2007.

Краткий отчет о деятельности дирекции народных училищ Галиции за время с 5-го декабря 1914 года по 1-е июля 1915 года. К., 1915.

Листа Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901–1933). Львів, 2004.

Листування Степана Рудницького. Львів, 2006.

Листування Федора Вовка з Володимиром Гнатюком. Львів – Київ, 2001.

Митрополит Андрей Шептицький: життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Кн. 2. Листування. Львів, 1999.

Московська окупація Галичини 1914–1917 рр. в свідченнях сучасників. Львів, 2018.

Отчет временного воєнного генерал-губернатора Галиции по управлению краем за время с 1-го сентября 1914 года по 1-е июля 1915 года. К., 1916.

Представительные учреждения Российской империи в 1906–1917 гг.: Материалы перлюстрации Департамента полиции. М., 2014.

Следственное дело большевиков. Материалы предварительного следствия о вооруженном выступлении 3–5 июля 1917 г. в г. Петрограде против государственной власти. Июль – октябрь 1917 г.: В 2 кн. Кн. 2. Ч. 1. М., 2012.

Талергофский альманах. Вып. 4. Ч. 2. Львов, 1932.

У півстолітніх змаганнях. Вибрані листа до Кирила Студинського (1891–1941). К., 1993.

Ereignisse in der Ukraine 1914–1922 deren Bedeutung und historische Hintergrunde. В. I. Philadelphia, 1966.

Konstantyn Czechowicz. Korespondencja greckokatolickiego biskupa przemyskiego z lat 1897–1914. Przemysl, 1998.

Stenographische Protokolle uber die Sitzungen des Hauses der Ab-geordneten des osterreichischen Reichsrates. 1917 bis 1918. XXII Session. Wien, 1918.

Пресса

«Буковина» (Відень – Чернівці, 1915–1918)

«Відродження» (Відень, 1918)

«Вістник Союза визволення України» (Відень, 1914–1918)

Перейти на страницу:

Все книги серии Новейшие исследования по всеобщей истории

Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918
Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Дмитрий Станиславович Парфирьев

История / Научно-популярная литература / Образование и наука

Похожие книги

100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?
100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?

Зимой 1944/45 г. Красной Армии впервые в своей истории пришлось штурмовать крупный европейский город с миллионным населением — Будапешт.Этот штурм стал одним из самых продолжительных и кровопролитных сражений Второй мировой войны. Битва за венгерскую столицу, в результате которой из войны был выбит последний союзник Гитлера, длилась почти столько же, сколько бои в Сталинграде, а потери Красной Армии под Будапештом сопоставимы с потерями в Берлинской операции.С момента появления наших танков на окраинах венгерской столицы до завершения уличных боев прошло 102 дня. Для сравнения — Берлин был взят за две недели, а Вена — всего за шесть суток.Ожесточение боев и потери сторон при штурме Будапешта были так велики, что западные историки называют эту операцию «Сталинградом на берегах Дуная».Новая книга Андрея Васильченко — подробная хроника сражения, глубокий анализ соотношения сил и хода боевых действий. Впервые в отечественной литературе кровавый ад Будапешта, ставшего ареной беспощадной битвы на уничтожение, показан не только с советской стороны, но и со стороны противника.

Андрей Вячеславович Васильченко

История / Образование и наука