Читаем Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 полностью

Дорошенко В. Союз визволення України (3 нагоди 40-ліття заснування) // Свобода. 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14 серпня 1954. Ч. 149–156. С. 2 [в каждом из номеров].

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920). Мюнхен, 1969.

Єреміїв М. Полковник Євген Коновалець на тлі української визвольної боротьби // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 115–165.

Жук А. Ольга Басараб у Відні // Незабутня Ольга Басараб. Вибране. Вінніпег, 1976. Є. 73–77.

Залеський О. З мого життя // Альманах Станиславівської землі. Том II. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1985. С. 122–133.

Залізняк М. Моя участь у мирових переговорах в Берестю-Литовському І І Берестейський мир з нагоди 10-х роковин 9//І.1918 – 9//І.1928. Спомини і матеріали. К. – Львів, 1928. С. 45—142.

Зубаль Я. Спогади гімназиста // «Над Прутом у лузі…» Коломия в спогадах. Торонто, 1962. С. 148–174.

Каровець М. Спомини зі світової війни. Жовква, 1934.

Коссак І. Де-що про галицьку інтелігенцію і західно-українську справу І І Об’єднання. Неперіодичні збірники статей на теми політичні, економічні й культурні. Кн. 1. Відень, 1924. С. 26–35.

Крамон А., фон. С Австрией против России. 1914–1918. Воспоминания немецкого представителя в австро-венгерской ставке. СПб., 2022.

Кубійович В. Мені 85. Мюнхен, 1985.

Левицький К. Великий зрив (до історії української державності від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів). Нью-Йорк, 1968.

Левицький К. Д-р Станіслав Дністрянський (посмертний спомин) // Життя і право. Львів, 1935. Р. VIII. Ч. 2 (33). С. 1–6.

Левицький К. Нац[іонально]-демократичне сторонництво в 1918 р. // Република. Ч. 50. 1 цвітня 1919. С. З—4.

Левицький К Перед роком // Український прапор. 1919. Ч. 23–25. С. 3.

Левицький К. Розпад Австрії і українська справа (Спомин із 1918 р.) // Українська Галицька Армія. Т. ПІ. Вінніпег, 1966. С. 10–19.

Левицький К Українські політики. Сильвети наших давніх послів і політичних діячів 1907–1914 рр. В 2-ох ч. Львів, 1936–1937.

Лепкий Б.С. Твори. Т. 2: Повість. Спогади. Виступи. К., 1991.

Макензен А., фон. Письма и записи генерал-фельдмаршала во времена войны и мира. М., 2020.

Маковський В. Талєргоф (спогади і документа). Львів, 1934.

Макух І. На народній службі. Дітройт, 1958.

Малицька К. Твори. Чернівці, 2011.

Маренін М. Переживання і пригоди яворівського УСС І І Яворівщина і Краковеччина. Регіональний історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1984. С. 299–314.

Миколаевич О. З мотикою на сонце // Літопис Червоної Калини. 1935. Ч. 5. С. 9—13.

Назару к О. В українській дипльоматичній службі в роках 1915–1923 І І Літопис Червоної Калини. 1938. Ч. 10. С. 16–17.

Назару к О. Галицька делегація в Ризі: 1920. Спомини учасника. Львів, 1930.

Налисник Ю. Перше міністерство закордонних справ України та перше посольство України в Болгарії // Правничій вісник. 1962. Нью-Йорк, 1963. С. 43–54.

Окуневський Т. Автобіографія // Календар для всіх на 1938 рік. Альманах «Нового часу». Львів, 1937. С. 114–118.

Олена Степанів – Роман Дашкевич. Спогади і нариси. Львів, 2009.

Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Львів, 2011.

Нанейко В. Перед Першим Листопада. Шматок спогадів // Діло. 1 листопада 1928. Ч. 245. С. 1.

Нанейко В. Українські легіони по боці Антанти: Уривки з споминів // Політика. 1925. № 1. С. 8—12; № 3. С. 46–49.

Попович О. Відродження Буковини. Львів: Червона Калина, 1933.

Решетило Т. Перша світова війна та Угнів // Угнів та Угнівщина. Історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1960. С. 101–113.

Рудницький М. Письменники зблизька. Львів, 1958.

Рудницький М. Письменники зблизька. Книга третя. Львів, 1964.

Севрюк О. Галичина в Берестейських перемовах // Україна на дипломатичному фронті. Альманах «Червоної калини» на 1939 рік. Річник XVIII. Львів, 1938. С. 61–70.

Селивачев В.И. Дневники. Январь – август 1915 г. М., 2020.

Серповский Н.Г. Накануне войны у галицких греко-униатов (Из поездки по Галиции). Пг., 1915.

Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. К. – Філадельфія, 1995.

Скоропис-Йолтуховський О. Мої «злочини» // Хліборобська Україна. Збірник. Ч. II, III, IV. Відень, 1920–1921. С. 191–237.

Стефаник В. Избранное. М., 1971.

Стечишин С. Зі споминів полоненого // Літопис Червоної Калини. 1932. Ч. 7–8. С. 17–21.

Тарнавський М. Спогади. Львів, 2008.

Трильовський К. З мого життя. Київ – Едмонтон – Торонто, 1999.

Трильовський К 3 моїх споминів // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1927 рік. Львів, 1926. С. 1 —17.

Перейти на страницу:

Все книги серии Новейшие исследования по всеобщей истории

Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918
Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Дмитрий Станиславович Парфирьев

История / Научно-популярная литература / Образование и наука

Похожие книги

100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?
100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?

Зимой 1944/45 г. Красной Армии впервые в своей истории пришлось штурмовать крупный европейский город с миллионным населением — Будапешт.Этот штурм стал одним из самых продолжительных и кровопролитных сражений Второй мировой войны. Битва за венгерскую столицу, в результате которой из войны был выбит последний союзник Гитлера, длилась почти столько же, сколько бои в Сталинграде, а потери Красной Армии под Будапештом сопоставимы с потерями в Берлинской операции.С момента появления наших танков на окраинах венгерской столицы до завершения уличных боев прошло 102 дня. Для сравнения — Берлин был взят за две недели, а Вена — всего за шесть суток.Ожесточение боев и потери сторон при штурме Будапешта были так велики, что западные историки называют эту операцию «Сталинградом на берегах Дуная».Новая книга Андрея Васильченко — подробная хроника сражения, глубокий анализ соотношения сил и хода боевых действий. Впервые в отечественной литературе кровавый ад Будапешта, ставшего ареной беспощадной битвы на уничтожение, показан не только с советской стороны, но и со стороны противника.

Андрей Вячеславович Васильченко

История / Образование и наука