Читаем Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 полностью

«Голос народа» (Львов, 1914)

«Громадський голос» (Львів, 1914, 1916)

«Діло» (Львів – Відень – Львів, 1911, 1914–1918)

«Нива» (Львів, 1916–1917)

«Нове слово» (Львів, 1915)

«Прикарпатская Русь» (Львов, 1911, 1914–1915)

«Робітничий прапор» (Відень, 1915)

«Руслан» (Львів, 1914)

«Світ» (Львів, 1917)

«Свобода» (Львів – Відень – Львів, 1914–1917)

«Українське слово» (Львів, 1915–1918)

«Шляхи» (Львів, 1916–1918)

«Czas» (Krakow, 1915–1917)

«Ilustrowany Kuryer Codzienny» (Krakow, 1916)

«Kurjer Lwowski» (Lwow, 1916)

Публицистика

Баран C. Австрійські Українці на воєнній еміграції у Відни в рр. 1914/15 (Спомини) // Календар Товариства «Просвіта» на 1916 р. Львів, 1916. С. 164–175.

Баран С. Наша програма і організація. Львів, 1913.

Баран С. Новий краєвий статут і нова виборча ординация сеймова. Львів, 1914.

Донцов Д. До моїх політичних однодумців. Льозанна, 1915.

Когут Л. Україна і московський імперіалізм (вступні замітки). Львів, 1916.

К[рип’якевич] І. Визволена Україна // Календар Товариства «Просвіта» на 1916 р. Львів, 1916. С. 89–95.

Левицький Є. Листи з Німеччини. Відень, 1916.

Лозинський М. Війна і польська політична думка. Львів, 1916.

Лозинський М. Утвореннє українського коронного краю в Австрії. Відень, 1915.

Темницький В. Загальна Українська Рада // Ілюстрований календар товариства «Просвіта» на звичайний рік 1917. Львів, 1917. С. 168–175.

Темницький В. Загальна Українська Рада // Крівавого року. Віденський ілюстрований альманах на 1917 рік. Відень, 1917. С. 57–86.

Темницький В. Загальна Українська Рада // Пам’яткова книжка Союза Визволення України і Календар на 1917 рік з 103 ілюстраціями. Відень, 1917. С. 356–364.

Темницький В. Українські січові стрільці (Думки й уваги з приводу укр. мілітарного руху). Відень, 1915.

Томаїиівський С. Церковний бік української справи. Відень, 1916.

Цегельсъкий Л. З чого виникла війна та що вона нам може принести. Відень, 1915.

Цегельсъкий Л. За що веде ся виборча борба? Львів, 1913.

Цегельсъкий Л. Самостійна Україна. Відень, 1915.

Цегельсъкий Л. Українці в новім парляментї // Літературно-науковий вісник. Річник XIV. Т. LVI. Кн. XI. К., 1911. С. 352–370.

Cehelskyi L. Die groben politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainische Frage. Berlin, 1915.

Levitsky K. Die Ukraine und die Ukrainer // Die Ukrainer im Welt-kriege. N. Y., 1916. S. 3–7.

Lozynskyi M. Die Schaffung einer ukrainischen Provinz in Oester-reich. Berlin, 1915.

Lozynskyj M. Dokumente des polnischen Russophilismus. Mil einer Einleitung: Die russische Propaganda und ihre Polnische Goner in Galizien. Berlin, 1915.

Maske weg! Ein Blick hinter die Koulissen der polnischen Politik. Berlin, 1914.

Мемуары, дневники

Артимович А. Переворот на Буковині // Український прапор.

1 падолиста 1919. Ч. 23–25. С. З—4.

Баран С. Від Головної до Загальної Української Ради // Діло. 24 квітня 1938. Ч. 88. С. 9—11.

Баран С. З трагедії народу і трагедії одиниці // Діло. ЗО січня 1938. Ч. 21. С. 5.

Баран С. Микола Василько // Діло. 8 серпня 1924. Ч. 174. С. 1–2.

Баран С. Наша плятформа в серпні 1914 р. // Діло. 10 серпня 1939. Ч. 180. С. 3–4.

[Баран С./ Недрукований лист д-ра Степана Барана про Президента Петрушевича // Український історик. 1964. Ч. 2–3. С. 45–47.

Баран С. Тривожна осінь і радісна весна // Нова доба. 23 квітня 1944. № 17 (140). С. 2.

Боберський І. Щоденник 1918–1919 рр. К., 2003.

Богачевський Д. На возі і під возом. Спомини галицького адвоката. Торонто, 1976.

Брусилова Н.В. Воспоминания, записки, впечатления: 1870 – 1930-е: В 2 т. Т. 1. М„2015.

Вислоцький І. Спомини розвідника з часів Першої світової війни. Львів, 2007.

Войнаровський Т. Спогади з мого життя // Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1961. С. 11–75.

Галаган М. З моїх споминів. К., 2005.

Галущинський М. З Українськими Січовими Стрільцями. Спомини з років 1914–1915. Львів, 1934.

Гамуляк В. Спомини з рідного міста // Шляхами золотого Поділля. Тернопільщина і Скалатщина. Регіональний історично-мемуарний збірник. Т. III. Філядельфія, 1983. С. 753–761.

Ганкевич Л. З минулого нашої партії: матеріали до історії УСДП // Календар «Впереду»: 1920. Львів, 1920. С. 17–34.

Герчанівський Д. У російському полоні // Андрій Мельник. 1890–1964. Спогади. Документи. Листування. К-, 2011. С. 77–92.

Глинський В. Щоденник 1916–1920 рр. Коломия, 2010.

Дем’янчук М. Добровільці з Надвірної до УСС // Альманах Станиславівської землі. Том II. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1985. С. 256–257.

Донцов Д. Рік 1918, Київ. Торонто, 1954.

Перейти на страницу:

Все книги серии Новейшие исследования по всеобщей истории

Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918
Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Дмитрий Станиславович Парфирьев

История / Научно-популярная литература / Образование и наука

Похожие книги

100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?
100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?

Зимой 1944/45 г. Красной Армии впервые в своей истории пришлось штурмовать крупный европейский город с миллионным населением — Будапешт.Этот штурм стал одним из самых продолжительных и кровопролитных сражений Второй мировой войны. Битва за венгерскую столицу, в результате которой из войны был выбит последний союзник Гитлера, длилась почти столько же, сколько бои в Сталинграде, а потери Красной Армии под Будапештом сопоставимы с потерями в Берлинской операции.С момента появления наших танков на окраинах венгерской столицы до завершения уличных боев прошло 102 дня. Для сравнения — Берлин был взят за две недели, а Вена — всего за шесть суток.Ожесточение боев и потери сторон при штурме Будапешта были так велики, что западные историки называют эту операцию «Сталинградом на берегах Дуная».Новая книга Андрея Васильченко — подробная хроника сражения, глубокий анализ соотношения сил и хода боевых действий. Впервые в отечественной литературе кровавый ад Будапешта, ставшего ареной беспощадной битвы на уничтожение, показан не только с советской стороны, но и со стороны противника.

Андрей Вячеславович Васильченко

История / Образование и наука