Читаем Українська байка полностью

Українська байка

Борис Дмитриевич Гринченко , Иван Григорьевич Верхратский , Левко Иванович Боровиковский , Маркиан Семёнович Шашкевич , Пётр Петрович Гулак-Артемовский

— Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів?Що заманулося, чого ти не попросиш,Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів, — Всього ти в кліточці по саме нåльзя маєш,Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш, — Так в клітці підлітка корив Снігир старий.— Ой дядьку, не глузуй! — озвався молодий. — Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь, Недарма я просця і сім’ячка цураюсь.Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився; Я ж вільний був, тепер в неволі опинився.

Олекса СТОРОЖЕНКО (1805 — 1874)

КУРИ ТА СОБАКА

У якогось вельможного ПанаКури збунтувались, Розкудкудакались, розлютувались,Дарма що кури, а такий гармидер підняли, Що трохи курника упень не рознесли.На ту добу де не взялась Собака Дворовая, не то що гультіпака, Сміленько підбігла до дверейІ так загавкала на Курей:«Тю, дурні!.. Чи ви сказились? Чого це так ви розбісились?..Невдячні!.. Чи ще мало Пан печеться Об любеньких своїх Курях?Він, як риба об лід, б’ється,Щоб ви тихенько куняли по кутках. Чого вам треба, оглашеним,Чого бракує, навіженим?Вам курник збудували і сідла зробили, Щоб вас Тхори не їли, не губили,По мірці в день проса висипають, Повнісіньке корито води наливають,А тільки заквоктала Курочка яка, То зараз і яєчка підкладають:Бо у Пана, бач, думонька така, Щоб курячий ваш рід плодився, Благоденствував і веселився!..» Рябко хотів був ще брехати,Курям тим дещо доказати,Як Кури усею громадою загомоніли,Заверещали і заголосили:«А щоб вам благоденствіє такеДо віку вічного було, Тоді б побачили, яке Нас горе оплело!..Щодня десятками в поварню забирають, Панам на обід, на вечерю приправляють. І ріжуть, і скубуть,І варять, і печуть;Та нехай би тільки Панам, А то і всім чортам!..А двірня хіба не ласаДо курячого м’яса? А ви, Рябки,Не гризете наші кістки?.. Так коли нас бережуть, Годують і стережуть,То для тієї тільки справи,Щоб ми смачніш були в потраві! Та нехай би вже хоч мовчалиІ байками нас не улещали,А то ще туману у вічі напускаютьІ тим благоденствієм докоряють!..»На відповідь таку Рябко не став уже брехати, Та, правду кажучи, нічого було й казати,І тільки прогарчав: «Які тепереньки чудні Кури стали:Бач, чого схотілось, щоб їсти їх перестали!»